Чи правомірною є відмова у прийомі на роботу через дописи в Інтернеті — позиція ЄСПЛ

08:15, 7 октября 2020
Заявник у листах та своєму блозі критикував роботу державних органів, у зв’язку з чим його визнали непридатним до обіймання посади.
Чи правомірною є відмова у прийомі на роботу через дописи в Інтернеті — позиція ЄСПЛ
УНІАН

До Європейського суду з прав людини звернувся громадянин Словенії Єрней Цимпершек, якому відмовили у призначенні на посаду судового експерта за декілька днів до вступу на посаду. ЄСПЛ постановив рішення у цій справі, яка стосувалася можливих порушень права на справедливий суд, а також неправомірного обмеження свободи висловлювання заявника.

Обставини справи

У квітні 2013 року заявник подав заяву про участь у конкурсі на призначення судовим експертом з оцінки наслідків природних та інших катастроф. Пізніше його запросили пройти тестування рівня професійних знань. У травні 2014 року заявник отримав сертифікат, який посвідчував, що він успішно пройшов тестування. Після цього пан Цимперешек двічі звертався до Міністерства юстиції з проханням прискорити процес призначення на посаду.

Після перенесення складання присяги судового експерта на пізнішу дату заявник написав Міністерству email: «Це знущання над людьми! Хіба так це має працювати у нормальні країні?» Також заявник написав email іншим кандидатам, які також чекали на складання присяги. У листі він критично висловлювався про Міністерство юстиції та закликав адресатів скаржитися на бездіяльність Міністерства.

1 липня представник пана Цимперешека звернувся до Мін'юсту зі скаргою, у якій звинуватив Міністерство у незаконних діях, порушенні Конституції, а також у непрофесійному та неприйнятному поводженні.

Вже 4 липня заявник отримав від міністра юстиції відповідь. На підставі вищезгаданих скарги та критики у листах до інших кандидатів, а також написаного кандидатом у своєму блозі, міністр висловив сумніви, чи відповідає заявник вимогам до судового експерта. У відповідь юрист заявника направив Міністерству лист, у якому зазначив, що на той момент вже було ухвалено рішення про призначення заявника на посаду, і відкликання рішення у таких умовах можна сприймати як ознаку непрофесійного підходу Міністерства до роботи та як ознаку авторитарної держави.

Тим не менш, 21 серпня 2014 року міністр відхилив кандидатуру заявника для призначення експертом. Це рішення міністр ухвалив на підставі змісту скарги заявника від 1 липня 2014 року та вмісту його блогу «Політика, кухня і дівчата». Між іншим, міністр відзначив, що «[заявник] не лише пише статті із соціальними коментарями, але й образливо висловлюється про державні органи, публічних представників політичного та суспільного життя та деяких інших людей». Міністр підкреслив, що судові експерти мають бути не лише професіоналами своєї справи, а людьми, які варті довіри суспільства та сторін судового провадження. На думку міністра, люди, які пишуть образливі речі про державні органи та публічних осіб, на варті такої довіри.

Також міністр підкреслив, що його рішення не має на меті обмежити свободу слова заявника. Він зазначив, що це є лише наслідком невідповідності заявника вимогам до судового експерта, а тому він може і далі вільно висловлювати свою думку у своєму блозі або де-інде.

22 вересня 2014 року пан Цимперешек звернувся до адміністративного суду для оскарження такого рішення міністра. Заявник стверджував, що міністр не міг оцінити його персональні якості на підставі його і-мейлів, скарг та блогу. А також зазначав, що його дописи у блозі жодним чином не стосувалися роботи судовим експертом.

7 квітня 2015 року суд ухвалив постанову, якою відмовив у проведення відкритого слухання та у задоволенні вимог заявника. Суд погодився із аргументами Мін'юсту, зазначивши, що рішення міністра було правомірним, а визначеної інформації достатньо для оцінки особистісних якостей заявника та подальшої відмови його у призначенні.

Верховний Суд відмовив заявнику у розгляді апеляції, зазначивши, що він не надав достатніх підстав для перегляду рішення суду першої інстанції. Заявник звернувся до Конституційного Суду з поданням про визнання неконституційною статті закону, на підставі якої суд відмовив йому у задоволенні вимог, а також із конституційною скаргою про перегляд попередніх судових рішень. Конституційний Суд також відмовив заявнику у розгляді справи.

Позиція ЄСПЛ

Перш за все Суд розглянув питання про можливе порушення права заявника на відкрите слухання справи судом. Адже не було жодних підстав, які виправдовували таке обмеження прав. У свою чергу, таке рішення не дало заявнику можливості залучити ряд свідків, які могли вплинути на рішення суду.

«Повертаючись до обставин цієї справи, Суд вважає, що між сторонами немає розбіжностей у позиції, що слухання у справі не відбувалося у адміністративному суді, так само як і у Верховному та Конституційному… Суд встановив, що адміністративний суд не взяв до уваги жодного доказу у справі, крім самого рішення міністра юстиції та відмовив у проведенні слухання, попри клопотання заявника… У зв’язку з цим, Суд постановляє, що мало місце порушення статті 6 § 1 Конвенції, [а саме – відсутність відкритого слухання]», – встановили у ЄСПЛ.

Далі заявник стверджував, що рішення міністра обмежувало його право на свободу слова, адже саме на підставі його висловлювань Мін'юст відмовив заявнику у призначенні на посаду. Суд відзначив, що до виявлення блогу заявника та його листів зі скаргами, Міністерство планувало призначити заявника на посаду експерта. А тому таке рішення  міністра напряму пов’язано зі здійсненням заявником права на висловлення поглядів. Більше того, відмова у призначенні заявника могла мати вплив на інших невдоволених кандидатів і, таким чином, обмежувати їх у висловленні поглядів.

Нагадаємо, що суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська розповіла про особливості підходу ЄСПЛ до справ, що стосуються свободи вираження поглядів та захисту репутації.

У зв’язку з цим, ЄСПЛ постановив, що обмеження права на свободу вираження поглядів у цій справі також мало місце. Далі Суд також розглянув, чи обґрунтованим було таке обмеження.

«Суд погоджується з тим, що поведінка кандидата на посаду судового експерта може бути підставою для виникнення сумнівів щодо незаангажованості та старанності у виконанні ним обов’язків експерта. Втім, зважаючи на відсутність детального пояснення причин у рішенні міністра та судовому рішенні щодо того, чому здійснення заявником права на свободу вираження було образливим та, у зв’язку з цим, несумісним з роботою судового експерта, Суд не може підписатися під аргументом уряду про те, що відмова заявнику була важливою для забезпечення моралі та репутації судових експертів і для захисту авторитету та незалежності судової системи», – постановив ЄСПЛ та зазначив, що обмеження права на свободу вираження поглядів було обмежено необґрунтовано.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ постановив, що перегляд чужої сторінки у фейсбуці може бути кібербулінгом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Кравець
    Олександр Кравець
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Валентин Томилко
    Валентин Томилко
    суддя Полтавського апеляційного суду
  • Людмила Білецька
    Людмила Білецька
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Світлана Карпенко
    Світлана Карпенко
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Микола Міняйло
    Микола Міняйло
    голова Миколаївського апеляційного суду
загрузка...