Розкриття банківської таємниці без рішення суду: що насправді містить законопроект

Урядовий законопроект № 4101 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» був внесений Кабміном в парламент ще у вересні та викликав жорсткі дискусії у суспільстві.

Змінами до Податкового кодексу та інших законів пропонується:

- скасувати мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок;

- вважати датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, дату складання такого електронного документа, складеного в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- замінити поняття «відмова в реєстрації податкових накладних» на «зупинення реєстрації податкових накладних», надати можливість платнику податку оскаржувати рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;

- запровадити розкриття на письмову вимогу податкового органу банківської таємниці щодо стану рахунків боржника, руху коштів на рахунках, залишку коштів на рахунках, найму (оренди) банківського сейфу таким боржником, стосовно якого наявне судове рішення про стягнення коштів для погашення податкового боргу;

- дозволити стягнення податкового боргу (який виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку) за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду.

Саме цим законопроектом пропонують пролонгувати строк списання заборгованості із єдиного внеску фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність, строком на 2 місяці (з 90 днів до 150 днів).

Про намагання СБУ відновити проведення податкових перевірок «Судово-юридична газета» розповідала раніше, тому для нас цікаві саме два останні пункти.

Кабмін вийшов з пропозицією викласти в новій редакції підпункт 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу, який стосується повноважень контролюючих органів:

«20.1.5. отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, інформацію, передбачену підпунктом «ґ» пункту 4 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на вимогу такого контролюючого органу з питань виконання рішення суду про стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, в рахунок погашення такого податкового боргу, а на підставі рішення суду – іншу інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання;»

Підпункт «ґ» пункту 4 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» сьогодні зобов’язує розкривати Інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (тобто податковій):

 г) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;

Якщо закон ухвалять, вищенаведена норма буде викладена таким чином:

«ґ) на його письмову вимогу з питань виконання рішення суду про стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, в рахунок погашення такого податкового боргу стосовно стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, про залишок коштів на банківському рахунку, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;»

Як бачимо, про отримання рішення суду, яке стосується розкриття банківської таємниці, вже не йдеться. Достатньо буде отримати судове рішення про стягнення боргу і на його підставі витребовувати необхідну інформацію.

Навіщо податківці вимагають зобов’язати фінустанови розкривати банківську таємницю

Податківці скаржаться, що відсутність у контролюючих органів актуальної інформації про стан рахунків боржника, відкритих у банках, рух коштів на таких рахунках, залишки коштів на таких рахунках, наявність банківського сейфу тощо унеможливлює стягнення податкового боргу та реалізацію їх повноважень з цього питання.

Також щоденне направлення податківцями інкасових доручень (розпоряджень) до усіх банків, у яких платнику податків відкриті рахунки, та їх повернення банками за відсутності коштів на таких рахунках або через їх блокування, є витратним та невиправданим для держави, оскільки направлення таких розрахункових документів засобами поштового зв’язку з повідомленням про вручення, сплата судового збору контролюючими органами для отримання судового рішення на стягнення коштів боржника, заробітна плата державних службовців здійснюються за рахунок бюджетного фінансування, а такі дії відповідно є неефективними.

Тому, вважають фіскали, за наявності судового рішення у органу стягнення є законні підстави для того, щоб перед направленням інкасових доручень (розпоряджень) до банків дізнатися про залишки коштів на таких банківських рахунках.

Ось чому, на їх думку, з метою запобігання зволіканню банками виконанню такої вимоги необхідно їх зобов’язати розкривати банківську таємницю.

Крім того, в Уряді хочуть прибрати обмеження, передбачене пунктом 95.5 статті 95 ПК, а саме: стягнення коштів за рахунок готівки або з рахунку платника без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

Якщо закон приймуть, то вищезазначені умови не будуть заважати фіскалам проводити стягнення без рішення суду.

У чому тут справа

Податківці ображаються, що норма про стягнення податкового боргу, що виник за податковими деклараціями, без отримання рішення суду на стягнення коштів, майже нівелюється обмеженнями по сумі боргу, тривалості його виникнення, зустрічним зобов’язанням з боку бюджету.

Нібито, обмеження 5 млн грн ставить у нерівні умови різних боржників, а 90-денний строк змушує контролюючі органи звертатися до суду (при цьому витрачаючи бюджетні кошти на сплату судового збору).

Податківці вважають, що грошові зобов’язання, зазначені платником податків у декларації (розрахунку) (тобто узгоджені), мають стягуватись за рішенням керівника контролюючого органу (без звернення до суду), а донараховані контролюючим органом зобов’язання, як і раніше, повинні стягуватись на підставі рішення суду.

Раніше нардеп Третьякова поскаржилася, що рішення КСУ розбалансовують бюджет.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.