ВС висловився щодо витрат сторін та їхніх законних представників, що пов’язані із прибуттям до суду

08:50, 27 октября 2020
Витрати на професійну правничу допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду, не є тотожними поняттями.
ВС висловився щодо витрат сторін та їхніх законних представників, що пов’язані із прибуттям до суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 160/5528/19 та встановив, що витрати на професійну правничу допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду, не є тотожними поняттями.

Обставини справи

Приватне акціонерне товариство «Л» звернулось до суду із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області  про визнання протиправним та скасування припису в частині.

Також позивачем було подано клопотання про відшкодування, у разі задоволення позовних вимог, витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000, 00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто на користь ПАТ «Л» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці Дніпропетровській області.

Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, враховуючи доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшли висновку, що позивачем доведено реальність та підтверджено фактичність розміру понесених витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів Верховного Суду погодилась із таким висновком з огляду на таке.

Положеннями статей 134 та 139 КАС України визначено право сторони на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Приймаючи оскаржувані рішення, судами попередніх інстанцій було взято до уваги те, що разом із заявою представником позивача надано копії таких документів: - витяг з Додатку до угоди про надання юридичних послуг; - статут Адвокатського об`єднання - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо Адвокатського об`єднання»; - замовлення-доручення; - рахунок-фактура; - виписка по банківському рахунку АО; - акт надання послуг; - платіжне доручення на суму 15000,00 грн; - виписка по банківському рахунку АО.

Дана обставина спростовує доводи відповідача щодо неподання позивачем документів, які свідчать про обсяг наданих адвокатом послуг.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії платіжного доручення позивач виконав своє зобов’язання за договором та спалив суму гонорару у розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.

Також Верховний Суд наголосив на необґрунтованості доводів відповідача, викладених в касаційній скарзі, стосовно неналежного розгляду судом першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

ВС зазначив, що згідно з вимогами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру таких витрат.

У свою чергу, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав доказів та не зазначив обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» як підставу для обґрунтування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд визнає неприйнятними, оскільки частина третя статті 135 КАС України передбачає, що Кабінетом Міністрів України встановлюється граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду. Витрати на професійну правничу допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду не є тотожними поняттями, отже дія норм зазначеної постанови Кабінету Міністрів України не застосовується при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо доведеності позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/5528/19- без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Мальцев
    Дмитрий Мальцев
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Любовь Хилько
    Любовь Хилько
    заместитель председателя Кировоградского окружного административного суда
загрузка...