Україна є лідером за збільшенням фінансування системи правосуддя — CEPEJ

17:00, 27 октября 2020
Разом з тим у абсолютних показниках Україна продовжує посідати місця у кінці рейтингів, попри збільшення фінансування понад удвічі.
Україна є лідером за збільшенням фінансування системи правосуддя — CEPEJ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

22 жовтня Європейська комісія з ефективності правосуддя (CEPEJ) оприлюднила звіт про ефективність роботи судових систем у країнах Європи. Крім власне профільних судових питань, комісія також брала до уваги загальні суспільні та економічні тенденції у країнах. Так, наприклад, зміни у фінансуванні судових систем обчислювали одночасно у євро та національній валюті, аби побачити абсолютні показники, попри інфляцію чи дефляцію у країні.

CEPEJ відзначила зусилля України у цій сфері, адже у період з 2016 до 2018 року, наша країна мала найбільший показник зростання фінансування системи правосуддя як у євро (+90%), так і у національних валютах (+112%) завдяки збільшенню оплати праці та іншим інвестиціям у судову систему. У свою чергу, найгірші показники у цьому плані мала Туреччина – збільшення фінансування у національній валюті на 39% не змогло покрити інфляцію і в перерахунку на євро суди втратили 15% коштів.

Завдяки збільшення доступних для судів коштів, Україна увійшла у топ-5 країн за відсотком ВВП, який витрачається на діяльність судової системи, із показником у 0,35%. Втім, варто зазначити, що причиною цього є радше відносно невеликий розмір українського ВВП, аніж величина фінансування. Адже у перерахунку на одного громадянина Україна знаходиться далеко від середнього показника у 41 євро.

Приблизно таку саму ситуацію CEPEJ відзначає і у питаннях фінансування прокуратури. Україна є третьою за кількістю коштів, які держава виділяє на діяльність прокурорів, відносно ВВП (0,2%). Втім, у розрахунку на кількість жителів, наш показник у 5,25 євро відстає від середніх видатків у групі країн, ВВП на душу населення яких менше 10000 €, та є майже втричі меншим від середніх видатків на прокуратуру по Європі (14 євро). Разом з тим у абсолютних показниках видатки на прокурорську діяльність також зросли – на 101% у євро та 124% у гривні. Збільшення фінансування пояснюється впровадженням просунутої системи навчання прокурорів та розробкою системи оцінки показників діяльності.

Найбільше зростання у фінансуванні діяльності прокуратору за звітний період відбулося у Молдові – на 116%. А найбільше зменшення – у Кіпру, який зменшив видатки на прокурорів на 45%.

Цікавим також є розділ про судові збори. Єдиними двома країнами, де розмір судових зборів та податків перевищує 20 євро, є Швейцарія та Австрія. При цьому у Швейцарії збори майже у п’ятеро менше, ніж у Австрії. Завдяки середньому розміру судового збору у 135,4 євро австрійська судова система є самоокупною – сумарний розмір судових зборів і податків становить 108% від видатків на судову систему. В Україні цей показник становить лише 18%, а середній розмір зборів у 50 разів менший – лише 2,7 євро.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що CEPEJ порівняла зарплати та кількість суддів, прокурорів та адвокатів у країнах Європи.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва