Депутат пропонує змінити особливості випробувального терміну працівників малого бізнесу

Народний депутат Олексій Устименко зазначає, що на сьогоднішній день існує «потреба для розробки більш дієвих та спрощених механізмів врегулювання внутрішніх процесів життєдіяльності та підтримки організаційної спроможності підприємництва». Таку думку він обґрунтовує волатильністю сектору малого та середнього бізнесу, а також загальноукраїнськими та світовими тенденціями, які пов’язані із пандемією: припинення діяльності значної кількості малих та середніх підприємств, збільшення кількості безробітних і працівників у вимушених відпустках та іншими факторами.

У зв’язку з цим, законодавець зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 4266. Цей документ, на думку його автора, має стимулювати створення нових робочих місць малим та середнім бізнесом.

Станом на зараз закон «Про зайнятість населення» передбачає можливість проходження стажування лише для студентів за спеціальністю, за якою вони навчаються. На противагу цього пан Устименко пропонує визначити, що суб’єкти малого підприємництва можуть брати працівників на стажування для того, аби останні мали змогу набути практичних робочих навичок, а працедавець мав можливість перевірити відповідність навичок працівника посадовим обов’язкам. При цьому автор звертає увагу на ряд важливих відмінностей стажування та «випробування», передбаченого Кодексом законів про працю:

• Гранична тривалість випробування – три місяці, стажування – місяць;
• Випробування має на увазі оформлення трудового договору та запис у трудову; стажування – лише договір про стажування;
• При випробуванні працівник з першого для приймається на роботу відповідним наказом і звільняється у разі непроходження випробування; при стажуванні працівник приймається на роботу лише після успішного проходження стажування;
• При стажуванні працівника можна допускати до роботи без відповідного повідомлення Міністерства фінансів.

Також законопроект передбачає, що у рамках стажування працедавець може встановлювати для працівника особливі умови роботи – встановлювати коротшу тривалість робочого часу, а також меншу зарплатню на час стажування, але не менше за мінімальної зарплати. На заплату стажистів нараховується єдиний внесок.

Як зазначає автор законопроекту, документ пропонує спосіб легально перевіряти відповідність працівників виконуваним обов’язкам і допоможе малому та середньому бізнесу уникнути «непідйомного» штрафу за допуск працівника до роботи без трудового договору, який становить понад 140 тисяч гривень.

Таким чином, цей законопроект – це спроба вивести з тіні та легалізувати фактично існуючу систему стажувань (випробувальних термінів). Втім, незрозуміло, чому ця «легалізація» стосується лише суб’єктів малого підприємництва, адже стажування у якості перевірки відповідності фактично застосовує далеко не лише малий та середній бізнес, а й великі компанії. Таким чином, ті, хто фактично стажуватимуться у більших підприємствах, не матимуть соціальних гарантій, які передбачає трудове законодавство.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що депутати пропонують запровадити законодавче регулювання діяльності колекторів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.