Суддя назвав причину непопулярності процедури банкрутства фізичної особи

За рік дії Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд Луганської області отримав аж дві заяви про відкриття провадження щодо неплатоспроможності фізичних осіб, і тільки одна з них була задоволена. Про це під час вебінару з питань банкрутства фізичних осіб, що проводив проект ЄС «Право- Justice», повідомив голова даного суду Сергій Вінніков.

За його даними, і по всій Україні із подібними заявами не густо – надійшло близько 200 заяв. Це дуже низька кількість, вважає він.

Основною причиною непопулярності процедури банкрутства фізичної особи суддя називає суму судового збору і авансування витрат арбітражного керуючого, яка вноситься наперед. Зокрема, у п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

«Це приблизно 45-50 тисяч гривень. Можливо, це завеликий поріг порушення справи про банкрутство, що і пояснює невелику кількість заяв», - зазначає голова суду.

Його точку зору підтримав адвокат Олександр Черних.

«Якщо іпотечне житло боржника десь в регіоні коштує 10 тисяч доларів США, а для реструктуризації боргу йому треба знайти ще дві тисячі, то ця причина зупиняє бажання входити в процедуру у 95 відсотків боржників. Виходить, що певним чином особа обмежується в доступі до правосуддя», - переконаний експерт.

Окремі правники радять внести зміни до Кодексу з процедур банкрутства, в яких передбачити зменшення рівня авансування роботи арбітражних керуючих, чи взагалі прибрати останніх від фізичних осіб, а замість них розробку і затвердження плану реструктуризації боргу доручити або самим боржникам, або адвокатам системи Безоплатної правової допомоги із подальшим контролем виконання з боку господарського суду.

З цим не дуже погоджується арбітражна керуюча, адвокат Любов Лукашук. На її думку, пересічний громадянин не зможе розробити якісний план реструктуризації.

«Людина щось не врахує, щось забуде, пропустить якісь терміни, і знову кредитор матиме підставу для тиску на боржника», - переконана вона.

Спеціаліст нагадала, що згідно з Кодексом, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргу становить – 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання роботи.

«Нині прожитковий мінімум становить 2 197 гривень. Отже, рахуємо: 2 197х5х3. Виходить 32 955 гривень за три місяці. Арбітражний керуючий за ці гроші перевіряє всі документи, досліджує майновий стан, контролює виконання усіх процедур – тому сума винагороди є обґрунтованою», - зауважує практик.

Правнича спільнота схилилась до думки, що над балансом інтересів і вартістю послуг ще слід подумати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.