До Верховної Ради подали законопроект про Захисників України

Народний депутат Анатолій Остапенко подав до Верховної Ради законопроект № 4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей». Варто одразу відзначити, що той самий нардеп також є співавтором законопроекту «Про учасників Революції Гідності та сім'ї Героїв Небесної Сотні», який зареєстрований у Верховній  Раді 12 листопада. Важливим це є тому, що ці проекти мають подібні ознаки:

• Побідна структура;
• Декларативна частина законопроекту замість мотивувальної у пояснювальній записці;
• Відсутність обґрунтування потреби вичленувати соціальні гарантії у окремий закон;
• Частина соціальних гарантій «загубилася» або фактично не може бути реалізована;
• Відсутність перехідних положень, які передбачали б виключення «дубльованих» положень із інших нормативно-правових актів.

Якщо ж говорити суто про особливості обговорюваного законопроекту, то тут також можна виділити ряд аспектів, на які варто звернути увагу.

Перш за все, можна сказати, що використання у назві законопроекту словосполучення «Захисників / Захисниць» не знаходить жодного відображення у самому документі. Так, у першому ж абзаці автор пропонує скорочено використовувати «Захисники», а посвідчення «Захисниці України» може бути видано замість посвідчення «Захисника» лише «за потреби». Тобто, лише у разі відповідного клопотання.

Іншим аспектом, який, можливо, потребує доопрацювання, є особливості функціонування пропонованого Реєстру загиблих захисників України. Положення відповідної статті передбачає, що цей реєстр буде загальнодоступним, а сам реєстр, зокрема, буде містити інформацію про місця поховання загиблих. Законопроект не передбачає потреби отримання дозволу від родини загиблого, що може сподобатися далеко не всім.

Крім того, дещо недоречним виглядає у цьому законопроекті стаття про Єдиний державний реєстр ветеранів війни. Недоречною вона видається у зв’язку з тим, що цей акт має стати профільним і відділити регулювання соціальних гарантій Захисників України від таких гарантій інших категорій громадян, передбачених законом «Про статус ветеранів війни». Більшість категорій, інформацію про яких має містити реєстр, підлягають регулюванню якраз загальним законом про ветеранів, а тому видається більш логічним передбачити цей реєстр саме у законі «Про статус ветеранів війни». Така сама ситуація і зі статтею про громадські об’єднання ветеранів.

Також варто звернути увагу на те, що законопроект не виключає із закону «Про статус ветеранів війни» норми, які передбачать пільги для ветеранів АТО і ООС. Тобто ці пільги будуть існувати одночасно. Разом з тим законопроект містить норму, яка забороняє отримувати пільги одночасно за двома чи більше статусами – громадяни мають самі обирати, які пільги отримувати. Проте у перехідних положеннях цього законопроекту міститься норма, яка передбачає, що відповідні комісії можуть змінити комусь статус УБД на Захисника України без звернення громадянина, якщо у цієї комісії є всі необхідні документи. Виходить такий собі вибір без вибору.

Позитивним аспектом документа є те, як законодавець підійшов до питання визнання захисниками учасників добровольчих формувань. Чинний Порядок отримання статусу Учасника бойових дій у Українсько-російській війні (з якого автор власне і відділяє статус «Захисника України») передбачає, що набути такий статус можуть лише військовослужбовці, які брали участь у бойових діях у складі регулярних військових формувань (ЗСУ, НГУ, СБУ і т.ін.), та добровольці, які воювали у складі добровольчих формувань, що згодом увійшли до складу регулярних (наприклад, «Донбас», «Азов»). У свою чергу, законопроект передбачає альтернативне регулювання. Так, статус Захисника України добровольці зможуть отримати у двох випадках:

• За умови взаємодії у бойових діях з регулярними військовими формуваннями;
• У разі подальшого переходу на контрактну службу у регулярних формуваннях.

Такий підхід до встановлення статусу може вирішити проблему невизнання заслуг добровольців підрозділів, які у подальшому не увійшли до регулярних формувань. Втім, зі змісту законопроекту незрозуміло, хто, яким чином і на підставі чого буде встановлювати факти «взаємодії» добровольчих загонів із регулярними формуваннями.

Разом з тим, до позитивних новел можна віднести статтю про особливості адаптації військовослужбовців до мирного життя. Документ передбачає створення спеціалізованої програми, якою військовослужбовці можуть скористатися за рік до звільнення з війська. Також можна відзначити і запровадження статусу Захисника України з особливими бойовими заслугами. Це будуть військові, які мають звання Героя України, повні кавалери ордену Богдана Хмельницького, отримані за виконання бойових завдань. Цій категорії захисників належить ширший перелік пільг.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд підтримав законопроект Мінсоцполітики про запровадження накопичувальної  пенсійної системи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.