Верховний Суд висловився щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об’єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/12911/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У позовній заяві посилалася на те, що померла мати. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки. Спадкоємцям за законом першої черги смерті особи_3 є батько, а також сестра позивача. Позивач зазначає, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері у зв’язку з причинами, пов’язаними з об’єктивними та істотними труднощами, які безпосередньо впливали на вчинення позивачем дій для прийняття спадщини, оскільки вона проходила військову службу у Збройних Силах України, є учасником бойових дій.

Військова частина залучена до сил та засобів, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції  на території Донецької та Луганської областей. У період з 1 травня 2014 року до 2 липня 2014 року вона перебувала в зоні проведення антитерористичної операції, після чого знаходилася на казарменому положенні із залученням до бойового чергування в межах частини пункту постійної дислокації, без права залишення Білоцерківського гарнізону до 5 листопада 2017 року до повного повернення частини з АТО, що підтверджується довідкою. У військово-медичному закладі Збройних Сил України їй було діагностовано важке захворювання, новоутворення - інвазивний рак неспецифічного типу, що пов`язане із захистом Батьківщини та передбачає складний та тривалий процес лікування, реабілітації та відновлення.

На даний час командуванням військової частини вирішується питання щодо звільнення позивача із лав Збройних Сил України за станом здоров`я. У зв`язку із довготривалим лікуванням та проходженням реабілітації за станом здоров`я позивач із поважних об`єктивних причин пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Лише після проведеного повного курсу лікування та проходження відповідної реабілітації у неї з`явилася можливість звернутись до Другої Вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Рішенням Вінницького міського суду Винницької області позов задоволено. Постановою Вінницького апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є такі причини, що пов’язані з об’єктивними, непереробними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи доводи про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд апеляційної інстанції зробив підставні висновки про відсутність таких причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, апеляційним судом встановлено, що у зоні АТО позивач перебувала у період з 1 травня 2014 року до 2 липня 2014 року, тобто ця обставина не є поважною причиною для визначення додаткового строку оскільки на той час особа_3 була жива, спірна спадщина не відкрилася.

Позивачем не наведено поважних причин її незвернення із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, встановленого законом, після відкриття спадщини.

Також ВС зауважив, що надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з погіршенням її стану здоров`я, хворобою, лікуванням також не є належними доказами, оскільки охоплюють інший період у часі, а саме: травень 2017 року - квітень 2018 року.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об’єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Також суд обґрунтовано зазначив, що посилання позивача на ту обставину, що після перебування в зоні АТО вона знаходилася на бойовому чергуванні в межах частини пункту постійної дислокації, без права залишення Білоцерківського військового гарнізону до 5 листопада 2017 року, допоки основна частина бригади не повернулася з зони ведення АТО, а тому не могла з об`єктивних причин вчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті матері, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Таким чином, посилання на перебування в зоні АТО на бойовому чергуванні в межах частини пункту постійної дислокації не доводять того факту, що вона була позбавлена можливості надіслати заяву поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні апеляційного суду, їй було відомо про смерть матері, вона була присутня під час її поховання та неодноразово приїздила у м. Вінницю, виїжджала за межі України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив Касаційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду  без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.