ЄСПЛ розкритикував Україну за розгляд пов’язаних з релігією правопорушень як хуліганства

08:02, 27 ноября 2020
Суд зазначив, що Україна має хороше законодавство для захисту прав вірян, але ключовим фактором є належне використання цього законодавства.
ЄСПЛ розкритикував Україну за розгляд пов’язаних з релігією правопорушень як хуліганства

Справа «Мігор’яну та релігійна спільнота Свідки Єгови міста Ізмаїл проти України» (CASE OF MIGORYANU AND RELIGIOUS COMMUNITY JEHOVAH’S WITNESSES OF THE CITY OF IZMAIL v. UKRAINE) є останньою у трійці свіжих справ ЄСПЛ проти України щодо порушення прав єговістів. Так само, як і у попередніх двох заявах, заявники стверджували про порушення статей 3, 9 та 14 Конвенції. І коли у першій та другій справах свідки Єгови стали жертвами агресії під час відвідин місцевих жителів – з боку невідомого чоловіка та православного священника відповідно, то тут заявники скаржилися на те, що православні віряни зірвали їхню зустріч та поводилися агресивно.

Справа ЄСПЛ

5 квітня 2012 року у селищі Комишівка Ізмаїльського району у винайманому приміщенні Свідки Єгови проводили релігійні заходи. Запрошення відвідати ці заходи єговісти напередодні поширювали у довколишніх селах. Втім, замість мирних відвідувачів, до них завітали агресивно налаштовані православні віряни зі священником Г. на чолі. «Гості» називали єговістів іродами, вимагали залишити селище «поки не пізно» та всіляко погрожували присутнім і навіть вдавалися до насильства – так, Б. вдарив заявника. Коли свідки Єгови виконали вимоги порушників і залишили приміщення, православні почали скидати релігійну літературу на землю. Того ж дня заявник звернувся до міліції.

Вже 9 квітня заявник дав свідчення про вищеописані події і також зазначив, що не звертався і не планує звертатися за медичною допомогою через побиття. Того ж дня міліціонери допитували і Б. Той зазначив, що частина місцевих була проти єговістів, бо вони відвертали людей від православної віри. Що ж до звинувачень у насильстві проти заявника, то він стверджував, що лише штовхнув його у ході розмови. Міліція вирішила не відкривати провадження, зважаючи на те, що дії Б. не містили ознак кримінального правопорушення, але склали на нього адмінпротокол про дрібне хуліганство.

Заявник звернувся до районної прокуратури, вимагаючи відкрити кримінальне провадження за порушення рівноправності громадян, незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Прокуратура постановила провести розслідування за фактом перешкоджання здійсненню релігійного обряду.

Отець Г. у своїх свідченнях зазначив, що прийшов до єговістів після того, як побачив їхні запрошення. Разом з собою він запросив кілька людей, щоб прийти і спитати, чому ці люди вирішили відступити від православної віри. «Перешкоджати» вони не збиралися – коли вони прийшли, обрядів не відбувалося, тому відвідувачі попросили єговістів піти. Також Г. зазначив, що скинув на землю декілька журналів. Втім, це не сходилося зі свідченнями єговістів. Проте міліція стала на бік православних і знову відмовила у відкритті кримінального провадження. Міліціонери дійшли висновку, що відвідувачі не мали наміру перешкоджати обряду. Причиною конфлікту вони назвали існуючі до того неприязні відносини між заявником та Г. на основі різних релігійних поглядів.

Це та ще чотири таких самих рішення міліції про відмову у відкритті провадження прокуратура скасувала. Так, у рішенні від 3 вересня міліціонери відзначили факт міжконфесійного конфлікту через відмінні релігійні вірування, але дискримінаційних дій чи перешкоджання релігійним обрядам вони не виявили.

10 вересня 2012 року міліція все ж вирішила відкрити кримінальне провадження, але не за перешкоджання релігійному обряду, а за хуліганство. 17 листопада цього ж року Г. та Б. допитали у якості свідків. Г. повідомив, що у день події він та 30-40 місцевих вимагали від свідків Єгови, щоб вони забиралися, він скинув на землю якісь журнали, а Б. штовхнув одного свідка у груди. Причиною таких дій він назвав нав’язливий євангелізм спільноти. Б. зазначив приблизно те саме, а також нагадав, що за те, що штовхнув заявника, він вже сплатив штраф.

У підсумку, 19 листопада міліція вирішила припинити розслідування у зв’язку з неможливістю встановити осіб, які вчинили злочин. Прокуратора знову відхилила це рішення і наказала продовжити слідство. Проте 15 березня 2013 року вкотре розслідування припинили. Слідчий встановив, що хоча невстановлені особи і мали суперечку зі свідками Єгови у день події, їхні дії не мали ознак хуліганства. Прокуратура вкотре скасувала це рішення і постановила продовжити розслідування. За словами заявника, після цього слідство з єговістам більше не контактувало. А 22 травня 2015 слідство знову припинили – слідство дійшло висновку, що у день події «невстановлені особи» дійсно порушили громадський порядок, але хуліганського мотиву у їхніх діях виявити не вдалося. На чому історія і скінчилася.

Розгляд ЄСПЛ

Суд, у першу чергу, одразу визначив, що представництво інтересів постраждалих членів від імені релігійної спільноти у обставинах справи є неприйнятним, а тому розглядав її лише через призму можливого порушення прав першого заявника – Василя Мігор’яну.

На думку заявника, у обставинах справи його було піддано принизливому ставленню, яке було поєднане із порушенням заборони дискримінації, що виявилося у фактичній відмові розслідувати злочин на релігійних підставах. Уряд же вважав, що жодних порушень у ході проведення слідства не було.

Розглядаючи прийнятність його скарг, ЄСПЛ перш за все відзначив, що у обставинах цієї справи правоохоронці жодним чином не пов’язані із нанесенням заявнику тілесних ушкоджень. Крім того, насильство щодо нього не було публічним приниженням, адже воно ані відбулося у публічному місці, ані було зафільмовано та пізніше опубліковано. Більше того, хоча агресія і перервала релігійний обряд, вона не була достатньою для того, щоб викликати страх, душевні страждання чи почуття неповноцінності, які необхідні для застосування статті 3 Конвенції.

Крім того, заявник скаржився на порушення його права на свободу думки, совісті та релігії як такої та у поєднанні також із забороною дискримінації. На його думку, правоохоронці не вжили достатніх заходів для того, аби захистити його право на свободу релігії. Уряд так само наполягав на належності проведення слідчих дій.

У цьому плані Суд звернув увагу, що, хоча свобода релігії є основою демократичного суспільства, держава може встановлювати певні обмеження на її вираження для забезпечення поваги до всіх вірувань і релігій, виходячи з позицій нейтральності і безсторонності.

«Відповідальність держави [настає там], де має місце виступ проти релігійних вірувань або їх заперечення у спосіб, який заважає носіям цих вірувань притримуватися чи висловлювати їх. У таких справах державу можна закликати забезпечити мирне здійснення права, гарантованого статтею 9, для носіїв цих вірувань. Суд має розглядати такі питання через призму позитивних обов’язків органів державної влади забезпечити право, передбачене статтею 9, тим, хто перебуває під їх юрисдикцією. Статтю 9 не можна трактувати як дозвіл особі, яка не погоджується з релігійною організацією з певних питань, переривати чи турбувати обряд».

ЄСПЛ підкреслив, що Україна має хороше законодавство для захисту прав релігійних спільнот. Але ключовим моментом залишається належне застосування цього законодавства. Суд відзначив, що правоохоронці у цій справі не були цілком пасивними – на Б. наклали штраф. І в умовах невеликої шкоди, яку православні нанесли єговістам, цього могло б бути достатньо. «Втім, національні органи влади мали обов’язок адекватно пояснити причини для усіх ухвалених рішень. [Вони] не спромоглися це зробити і виявили відсутність послідовності у реакції та обґрунтуванні відповідних рішень».

Так, правоохоронці не змогли пояснити:

  • Чому Б. притягнули до відповідальності саме за дрібне хуліганство;
  • Чому до відповідальності притягнули його одного, хоча щонайменше двоє людей зізналися, що прийшли вигнати єговістів;
  • Чому попри це у рамках кримінального провадження слідчі говорили про «невстановлених осіб».

Крім того, Суд звернув увагу на системну проблему класифікації насильства, пов’язаного із міжконфесійною ворожнечею та етнічними конфліктами, як хуліганства. Зокрема, у цій справі така класифікація правопорушення призвела до припинення провадження.

Інше важливе питання, яке ставить Суд, полягає у тому, чому правоохоронці не знайшли жодного релігійного підтексту у діях порушників, хоча щонайменше троє з православних «відвідувачів» свідчили, що прийшли, аби протидіяти діяльності єговістів у селищі. На підставі цього Суд дійшов висновку про порушення Україною прав Василя Мігор’яну.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нова карта судів України: що стане з місцевими судами та що чекає громадян, суддів та апарати
Нова карта судів України: що стане з місцевими судами та що чекає громадян, суддів та апарати
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Іванна Іванюк
    Іванна Іванюк
    суддя Залізничного районного суду м. Львова
  • Олена Висоцька
    Олена Висоцька
    заступник Міністра юстиції України
  • В'ячеслав Хохуляк
    В'ячеслав Хохуляк
    суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
загрузка...