Як через неякісний закон декомунізація у Польщі нашкодила доброчесним пенсіонерам МВС

Польща, на відміну від України, розпочала процес очищення країни від комуністичного спадку ще у дев’яностих. Майже відразу після встановлення демократичного устрою розпочався процес декомунізації. Люстрація далася не одразу – у 1992 році парламент ухвалив відповідний закон, але Конституційний трибунал визнав його не конституційним. Друга спроба у 1996 році стала успішною. У 2006 році люстраційні повноваження Інституту національної пам’яті були додатково розширені. Втім, лише 2016 року польський парламент ухвалив закон «Про заборону пропаганди комізму або інших тоталітарних устроїв через назви будівель, споруд та комунальних установ», який заклав початок перейменуванню залишків назв вулиць, які ще мали комуністичне минуле.

І навіть цей закон не став останнім кроком у боротьбі із комуністичним минулим країни. Так, наприклад у 16 грудня 2016 року парламент Польщі ухвалив закон, метою якого було зменшення соціального забезпечення громадян, які працювали у правоохоронному секторі під час правління комуністів. Скорочено таких людей зазвичай називають «есбешники» – від абревіатури СБ. Перелік органів та установ, працівники яких потрапили «у немилість» розтягнувся майже на 3 сторінки, включає в себе службу безпеки, поліцію, розвідку і навіть пожежників та працівників антикорупційного бюро часів Польської народної республіки. Ідея була у тому, щоб ті, хто вчиняв протиправні дії, отримували менше, аніж ті, хто таких дій не вчиняв.

Prawo.pl зазначає, що у 1990 році у Польщі пройшла переатестація «есбешників». Так, у 1989 році у СБ працювало понад 24 тисяч співробітників. З них атестацію проходили 14 тисяч – 74,38% (10,5 тисяч) отримали позитивну оцінку, ще майже 4 тисячі атестацію не пройшли. Ще близько 10 тисяч відмовилося від переатестації – більшість із них пішли на пенсію. Колишній заступник міністра внутрішніх справ Ян Відацкі, який обійняв цю посаду після падіння комунізму у Польщі, зазначає, що значна частина з цих 10 тисяч і були скомпрометовані правоохоронці, які знали, що не пройдуть атестацію. Зокрема, з осені 1989 до початку 1990 року свої посади залишило багато керівників.

У якості обґрунтування автори закону зазначали, що «подальше існування правової системи, яка передбачає високі пенсійні привілеї для колишніх службовців, які працювали на тоталітарну державу, особливо в умовах важкого фінансового становища багатьох людей, які боролися за свободу, незалежність та права людини у 1944–1990 рр.» є неприпустимим. Втім, не все так сталося, як гадалося, – наслідки його ухвалення не такі однозначні.

Зауваження до цього закону ще до його ухвалення висловив Верховний суд. Серед іншого ВС зазначив: «Система пенсійних виплат… не може бути інструментом здійснення репресивної політики через Державу. Це означає, що служба у визначених інституціях або формуваннях не може бути самостійним і винятковим критерієм визначення розміру пенсійних прав. І тим більше [ця система] не може бути різновидом покарання та формою колективної відповідальності».

Таким чином суд висловив свою незгоду із центральною ідеєю закону – встановлення коефіцієнту «за роботу на комуністичний уряд». В оригінальному проекті пропонувалося зменшити надбавку до пенсії, передбаченої законами для пенсіонерів служби внутрішніх справ, за кожен рік служби до 1990 року до 0,5%. Проте парламент не лише проігнорував зауваження Верховного суду, але й пішов далі та взагалі забрав у «есбешників» надбавки до пенсії за вислугу років.

За приблизними підрахунками, близько 42-43 тисяч осіб у Польщі зараз отримують «есбешну» пенсію – включно із вдовами та дітьми. І закон 2016 року позбавив доплат не лише ті 4 тисячі, які не пройшли переатестацію, та 10 тисяч, що звільнилися до неї. Надбавку забрали також у всіх, хто пройшов атестацію і, відповідно, не вчиняв порушень. Тобто, «покарання» застосували як до тих, хто бив та знущався з людей, так і до тих, хто протягом всього життя сумлінно ніс службу. Більше того, доброчесні правоохоронці опинилися у менш вигідному положенні. Адже ті, хто звільнився раніше, довше отримували пенсію із пільговими надбавками (до 2,6% надбавки за рік вислуги), допоки ці надбавки не скасували. А дехто навіть і далі отримує пенсію з надбавками, хоча і меншими, завдяки пільговому страховому стажу, змінивши вид діяльності після звільнення – таким чином пенсії їм виплачує загальний пенсійний фонд, який знаходиться поза регулюванням цього закону, а не пенсійний фонд МВС.

Наслідком такого недопрацьованого законодавчого регулювання стало близько 27 тисяч судових справ про оскарження зменшення пенсійного забезпечення на підставі цього закону, а також провадження щодо конституційності закону, яке зараз знаходиться у Конституційному трибуналі.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про подібні та відмінні риси Державного бюджету на 2021 рік в Україні та Польщі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.