З’явилося рішення суду у справі скасування рішення Київської міської ради у відзначенні ювілеїв

Опубліковано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/5971/20,  яка стосувалася скасування рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат та ювілеїв.

Обставини справи

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (КМР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація (КМДА), в якому просив визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат та ювілеїв таких особистостей:

«130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави»;

«6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;

«20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;

«24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;

«120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;

«23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора «Енциклопедії українознавства»;

«12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;

«12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голови Проводу Організації українських націоналістів».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що прийняте відповідачем рішення суперечить Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму», з яким тісно співпрацювали особистості, вже сьогодні викликає занепокоєння міжнародної спільноти.

Так, серед осіб, пам`ять яких запропоновано вшановувати, Юрій Липа, який, на думку позивача, відомий своїми антисемітськими висловлюваннями та закликами тощо. Позивач вказав, що на міжнародному рівні регулярно та послідовно засуджувався та продовжує засуджуватись нацистський режим та його прихильники, констатується, що загроза відродження неонацизму залишається актуальною у сучасному світі.

В Україні також прийнято Закон України від 09.04.2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», частиною другою статті 2 якого встановлюється, що націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.

Пропаганда націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом, що передбачено частиною першою статті 3 зазначеного Закону.

При цьому під пропагандою розуміється публічне заперечення, зокрема, через засоби масової інформації, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (стаття 1 зазначеного Закону).

Так, позивач є громадянином України, членом територіальної громади міста Київ, оскільки зареєстрований та проживає у місті Києві, є публічною особою, що займає активну громадську позицію, є платником податків та зборів, в тому числі як член територіальної громади сплачує кошти до місцевого бюджету, розпорядження яким здійснюється Київською міською радою.  

Водночас, оскаржуваним рішенням передбачено не лише вшанування пам`яті вказаних осіб, а й проведення заходів щодо відзначення їх пам`ятних дат та ювілеїв, встановлення пам`ятних знаків, меморіальних дошок, упорядкування поховань, відповідного найменування/перейменування вулиць, навчальних закладів на честь подій/осіб, популяризацію вказаних осіб, що передбачає витрати з бюджету міста Києва на оплату вказаних заходів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 року, зміненою в мотивувальній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року, заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Зупинено дію рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат та ювілеїв.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 13.04.2020 року третьою особою подані пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує.

У підтримку своєї правової позиції, КМДА зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з метою консолідації та розвитку історичної свідомості українського народу, збереження національної пам`яті та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат і ювілеїв.

Так, при визначенні переліку пам`ятних дат і ювілеїв, які пропонується відзначити на території міста Києва у 2020 році, суб`єктом подання проекту рішення враховано пам`ятні дати та ювілеї, зазначені на офіційному вебсайті Українського інституту національної пам`яті.

Щодо порушення оскаржуваним рішенням положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» КМДА зазначено, що постаті Івана Полтавця-Остряниці, Василя Левковича, Уласа Самчука, Юрія Липи, Володимира Кубійовича, Василя Галаси та Андрія Мельника не підпадають під обмеження цього Закону, в той час, як підпадають під дію Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність у ХХ столітті».

Крім того, після прийняття оскаржуваного рішення законодавством України передбачена ціла низка дій для його реалізації.

Таким чином, третя особа просить відмовити у задоволенні позову.

Через канцелярію суду 25.06.2020 року відповідачем подано заяву про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, разом з тим цим правом КМР не скористалася, встановленого ухвалою суду від 23.03.2020 року обов`язку щодо подання відзиву на позовну заяву не виконала.

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У матеріалах справи містяться копії: Пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році»; витягу з протоколу № 17/105 чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики (Комісії) від 20.12.2019 року № 08/292-366; витягу з протоколу № 1 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків від 21.01.2020 року; Рекомендацій управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році»  від 10.02.2020 року № 08/230-254; результатів поіменного голосування (персоніфікованого) 27.02.2020 року щодо проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році».

Із змісту оскаржуваного рішення встановлено, що його прийнято у відповідності до Закону України від 09.04.2015 року «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» (далі також - Закон № 314) з метою збереження української національної пам`яті, консолідації і розвитку історичної свідомості мешканців Києва та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат та ювілеїв.

Так, Законом № 314 встановлено, що цей Закон спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб`єктами боротьби за відновлення державної незалежності України - борцями за незалежність України у XX столітті, встановлення правового статусу борців за незалежність, визначення права такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей Закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам`яті про боротьбу та борців за незалежність України та встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України.

Відповідно до пунктів 9, 12 частини першої статті 1 цього Закону борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань:  Українська військова організація (УВО); Українська повстанська армія (УПА).

У той же час, приписи цього закону не містять вичерпного переліку осіб, віднесених до борців за незалежність України у XX столітті, відносно яких застосовуються його положення в частині надання правового статусу та вшанування пам`яті.

Суд звертає увагу, що положеннями частини другої статті 2 Закону № 314 визначено, що правовою основою надання правового статусу борцям за незалежність України у XX столітті є міжнародні акти та національне законодавство України.

Водночас, Законом № 314 не передбачено встановлення порядку визнання належності конкретної особи до відповідної організації, перелік яких встановлено у статті 1 Закону № 314, а також надання статусу борця за незалежність України у ХХ столітті такій особі.

Між тим, спірне рішення в частині, яке заявник просить скасувати, персоналізовано, зокрема, стосовно Івана Полтавця-Остряниці, Василя Левковича, Уласа Самчука, Василя Сидора, Юрія Липи, Володимира Кубійовича, Василя Галаси та Андрія Мельника.

При цьому, проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протокол чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та рекомендації до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» не містять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб, з урахуванням положень Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті».

Крім того, ні КМР, ні КМДА не надано суду доказів щодо запитування пропозицій Українського інституту національної пам'яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року та їх урахування з огляду на вимогу, викладену у пункті 7 постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 року № 325-IX «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Враховуючи встановлені порушення під час прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат та ювілеїв та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Тому суд вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам'ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам'ятних дат ювілеїв.
3. Стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 840 грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.