Законопроект про судову реформу зареєстровано у Верховній Раді: хто зможе претендувати до ВККС

29 січня на сайті Верховної Ради з’явився законопроект 3711-д «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Його авторами виступають голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін та члени Комітету.

Цей законопроект розроблено фактично на заміну тому, що влітку 2020 року вніс Президент Володимир Зеленський як невідкладний.

Тепер законопроект 3711-д торкається лише створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) – органу, відповідального за добір нових суддів та кваліфікаційне оцінювання (переатестацію) діючих суддів. Нагадаємо, що в 2019 році своїм Законом № 193 Володимир Зеленський розпустив ВККС, і з тих пір вона не працює. Весь цей час не здійснюється добір нових суддів, переатестація зупинена.

До ВККС зможуть претендувати члени ВККС, ВРП та Вищої ради юстиції

Можна відмітити значні відмінності доопрацьованого Комітетом законопроекту.

Отже, ВККС буде складатися з 16 членів, 8 з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці. Повноважною ВККС буде за умови призначення 11 членів.

Членом ВККС зможе бути громадянин України, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, відповідає критеріям доброчесності, професійної компетентності, а також за своїми моральними якостями здатний виконувати повноваження члена ВККС.

Член ВККС має дотримуватись політичної нейтральності, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

Цікавою новелою є норма стосовно того, хто не може бути членом ВККС.

Так, якщо за чинною редакцією Закону кандидувати до ВККС не може будь-який з ексчленів ВККС, членів Вищої ради юстиції чи Вищої ради правосуддя, то тепер заборона не буде стосуватися всіх них.

Прописується, що не можуть бути членами ВККС особи, які були членами ВККС або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Цей закон набрав чинності 11 квітня 2014 року.

Тобто, до оновленої ВККС зможе претендувати будь-який член ВККС, ВРЮ чи ВРП, який був призначений після 11.04.2014 року (а це і кадри з останнього складу Комісії).

Широкий вибір

Слід відмітити, що міжнародним експертам поставлена непроста задача, бо їм доведеться відшукати серед кандидатів спочатку 48 тих, документи яких будуть відповідати вимогам, а потім з них віднайти 32 доброчесних, щоб Вища рада правосуддя змогла обрати найбільш розумних.

Нагадаємо, що у попередньому конкурсі до ВККС у 2020 році подали документи 189 кандидатів, але він був визнаний таким, що не відбувся.

Отже, за задумом авторів 3711-д, конкурс до складу оновленої ВККС буде тепер складатися з двох етапів.

Перший – це перевірка на доброчесність, яку проводить Конкурсна комісія з питань доброчесності. Другий – перевірка на компетентність, яку проводить Вища рада правосуддя.

Нагадаємо, що у першому варіанті – проекті 3711 було передбачено, що конкурс проводить Конкурсна комісія за участі міжнародних експертів, а ВРП лише мала затверджувати тих кандидатів, яких їй рекомендують. У зв’язку з цим виникло питання стосовно суверенітету України (деталі цих дискусій раніше описувала «Судово-юридична газета» у матеріалах «Как Комитет поправил судебную реформу Зеленского», а також «Международным экспертам для отбора ВККС придумали альтернативу»).

Таким чином, у законопроекті 3711-д прописано, що після того, як Секретаріат ВРП отримає документи кандидатів до ВККС, не пізніше наступного дня після завершення прийому документів Конкурсна комісії з питань доброчесності розпочинає проведення першого етапу конкурсу.

При цьому вона буде зобов’язана відібрати кандидатів за результатами розгляду їх документів з розрахунку не менше 3-х кандидатів на кожну вакантну посаду члена ВККС, тобто 48 людей.

Далі вона має провести співбесіди з ними і визначити перелік тих, які найбільше відповідають критерію доброчесності, з розрахунку не менше двох кандидатів на кожну вакансію. Тобто, 32.

Потім, перед проведенням співбесіди з кандидатами, відібраними КК з питань доброчесності, секретаріат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно таких кандидатів.

Конкурсна комісія за результатами проведеної спеціальної перевірки формує перелік кандидатів, допущених до співбесіди, та оприлюднює його на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Отже, за логікою законопроекту, до співбесіди у ВРП може дійти менше, ніж 32 кандидати, адже частина з них, вже відібраних КК з питань доброчесності, відсіється під час спецперевірки, яку буде проводити секретаріат Вищої ради правосуддя.

Перевірка Вищою радою правосуддя рекомендованих КК з питань доброчесності кандидатів, які успішно пройшли перший етап конкурсу, на їх відповідність критерію професійної компетентності, здійснюється шляхом проведення співбесіди, метою якої є з’ясування знань, навичок, ділових якостей, кваліфікаційної характеристики кандидатів.

Конкурсна комісія з питань доброчесності та Вища рада правосуддя здійснюють трансляцію співбесід з кандидатами на посаду члена ВККС в режимі реального часу на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Хто затверджуватиме порядок

Положення про проведення конкурсу на предмет доброчесності, методологію оцінювання доброчесності кандидатів до ВККС, показники відповідності розробляються Конкурсною комісією з питань доброчесності та затверджуються Вищою радою правосуддя.

Отже, лише після затвердження ВРП документи Конкурсної комісії з питань доброчесності набувають статусу нормативного акта.

Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС щодо добору кандидатів, які відповідають критерію професійної компетентності, методологія оцінювання професійної компетентності кандидатів на зайняття посади члена ВККС, показники відповідності критеріям такого оцінювання та засоби їх встановлення затверджує Вища рада правосуддя.

Також у законопроекті вказується, що після обрання нового складу сама Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє тощо.

Як обиратимуть КК з питань доброчесності

Законопроект встановлює, що Конкурсна комісія з питань доброчесності є допоміжним органом Вищої ради правосуддя для проведення першого етапу конкурсу і прийняття рішення ВРП з питань призначення членів ВККС.

Членів КК з питань доброчесності призначає Вища рада правосуддя з числа осіб, запропонованих Радою суддів України, Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, Президією Національної академії правових наук України.

Однак перший склад КК з питань доброчесності формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих РСУ, та трьох осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.

Оголошення про початок проведення першого конкурсу на посади членів КК з питань доброчесності та інформація про умови проведення конкурсу публікуються у газеті «Голос України» та розміщуються на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя протягом 10 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (тобто законопроектом 3711-д).

Кожен із зазначених суб’єктів формування КК з питань доброчесності у 20-денний строк з дня опублікування оголошення пропонує Вищій раді правосуддя не менше 6 кандидатів до складу КК з питань доброчесності або погоджує пропозицію спільного списку кандидатів.

У разі якщо міжнародні та іноземні організації у строк не запропонували осіб до складу або запропонували недостатню кількість осіб для формування повноважного складу КК з питань доброчесності, таких осіб пропонують Рада прокурорів України, Рада адвокатів України, Національна академія правових наук України в особі Президії протягом 15 днів.

Вища рада правосуддя призначає членів Конкурсної комісії з питань доброчесності не пізніше п’яти днів з дня отримання від всіх суб’єктів формування Конкурсної комісії.

КК з питань доброчесності розпочинає свою роботу за умови призначення щонайменше 4 членів.

Рішення КК з питань доброчесності ухвалюється, якщо за нього проголосувало не менше 4 членів.

Забезпечення роботи

У законопроекті визначено, що діяльність Конкурсної комісії з питань доброчесності та її членів включно з працівниками секретаріату Вищої ради правосуддя, які забезпечують роботу КК з питань доброчесності, може фінансуватися із залученням коштів міжнародної технічної допомоги, зарахованих до Державного бюджету України.

Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності КК з питань доброчесності здійснює секретаріат Вищої ради правосуддя.

Члени КК з питань доброчесності здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи у КК звільняються від виконання службових обов’язків за основним місцем роботи із збереженням середнього заробітку.

Міжнародні експерти, які постійно не проживають на території України, мають право на компенсації витрат на проживання в Українs та переїзд з державного бюджету.

Строк каденції КК з питань доброчесності припиняється через один рік після формування повноважного складу ВККС.

Наступний склад КК з питань доброчесності формується у порядку, визначеному законом (Радою суддів, Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, Президією Національної академії правових наук України).

Також прописується, що кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України.

Кількість суддів Верховного Суду визначає Вища рада правосуддя p урахуванням консультативного висновку Пленуму Верховного Суду, але не більше двохсот.

«У даному законопроекті враховані висновки Венеційської комісії та зауваження, які надавалися колегами з інших політичних партій», - сказав член Комітету Павло Павліш, презентуючи даний законопроект на засіданні Комітету 27 січня, а голова Комітету Андрій Костін подякував колегам за роботу.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.