Законопроект про колабораціонізм більше спрямований на п’яту колону в Україні – Білецький

1 березня пройшла презентація законопроектів №5143 та №5144, які мають на меті боротьбу із колабораціонізмом – зокрема, у вигляді позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади та інші обмеження для фізичних та юридичних осіб, які помічені у співпраці з окупаційними адміністраціями та країною-агресором.

Законопроекти презентували представники ряду сторін, які були залучені у розробку проекту: народні депутати Єгор Чернєв і Тетяна Циба, голова Національного корпусу Андрій Білецький та  юрист партії Віктор Шендибило, представник ІnformNapalm Михайло Макарук, представник Руху ветеранів України Дмитро Шатровський.

Отже, за словами Андрія Білецького, головна задача цих проектів – заповнити правовий вакуум, який на 7 рік війни все ще має місце. Завдяки цьому Україна зможе ефективно протистояти агресії РФ не лише на фронті, але й шляхом боротьби із п’ятою колоною у позавоєнних галузях життя країни. Ключовим засобом впливу є не позбавлення волі, а позбавлення права займатися політичною діяльністю – зокрема, обиратися до місцевих рад. Разом із тим, він акцентував увагу, що простих людей, які проживають на окупованих територіях, до відповідальності не притягатимуть.

«Цей законопроект не направлений, як зараз уже почали активно просувати тези в проросійських ЗМІ, проти простих людей. Умовно кажучи, медсестра і пожежник, які залишилися в Донецьку, вони жодним чином не потрапляють під цей закон, якщо вони, безумовно, не були учасниками незаконних збройних формувань», – зазначив Білецький. Пізніше він додав, що цей законопроект «у першу чергу повинен діяти на колаборантів, які знаходяться на не окупованій частині країни».

У свою чергу Єгор Чернєв зазначив, що проблема, яку покликані вирішити ці законопроекти – те, що на 7 рік війни в Україні досі є «громадяни з українським паспортом, які фактично працюють на державу агресора» – як на окупованій території, так і поза нею, від учасників незаконних збройних формувань до чинних народних обранців. За словами депутата, деякі положення законопроектів – наприклад, те, що стосується заперечення агресії РФ – мають на меті не притягнення до відповідальності, а запобігання таких діянь.

Його колега Тетяна Циба додала, що великий акцент у законопроекті йде на те, що до відповідальності будуть притягати лише тих, хто пішов на співпрацю з агресором добровільно: «Ми розуміємо, що бувають різні обставини. І коли на тебе спрямоване дуло пістолета чи твої рідні сидять десь у застінках, дуже важко втриматись. Але якщо це свідомий, добровільний вибір людини, то тоді, безумовно, ми маємо дати на нього справедливу відповідь – такі люди повинні мати певне покарання».

Іншим важливим аспектом законопроектів є те, що до відповідальності за колабораціонізм будуть притягати і юридичних осіб. Так, Віктор Шендебило зазначив, що якщо особа засуджена за колабораціонізм вчиняла відповідні дії від імені політичної партії, громадської організації, абощо, до таких юридичних осіб буде застосовуватися ліквідація та конфіскація. Також треба відзначити, що зміни у Виборчий кодекс передбачають обмеження прав колаборантів не лише бути обраними у ради всіх рівні, але й бути спостерігачами, членами виборчих комісій або будь-яким іншим чином брати участь у виборчому процесі. Крім голосування – права голосу засуджених за колабораціонізм людей не позбавлятимуть.

Підсумовуючи презентацію, Михайло Макарук зазначив, що в контексті Революції Гідності та війни з РФ законопроект про колабораціонізм стоїть в одному ряду з іншими важливими законами, як закон про функціонування української мови як державної та закон про санкції. Підтримав таку думку й Андрій Білецький, який зазначив: «Час боротьби із колаборантами настав».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Раді зареєстрували законопроект, який передбачає позбавлення волі за виправдання чи заперечення окупації.