Що відбувається в судах з розглядом справ про порушення «мовного» закону

За порушення статті 30 мовного Закону (державна мова у сфері обслуговування) уповноваженим із захисту державної мови за результатами здійснення заходів держконтролю за застосуванням державної мови 5-ти суб'єктам господарювання винесені попередження.

Така інформація міститься на сторінці уповноваженого із захисту державної мови в соцмережах, а також на його офіційному сайті.

На кого саме і за що саме Тарас Кремінь наклав стягнення, наразі зрозуміти неможливо, оскільки такою інформацією з суспільством не поділилися. Як і невідомо, чи оскаржував хтось дії Тараса Креміня.

Водночас повідомляється, що більшість із суб’єктів господарювання, яким винесені попередження, на вимогу уповноваженого протягом 30 днів усунули порушення, як цього вимагає Закон.

Також в уповноваженого поскаржились, що після послаблення жорстких карантинних обмежень зросла кількість звернень та скарг громадян щодо порушення Закону у сфері обслуговування.

Нібито з початку року до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1357 повідомлень громадян про порушення мовного Закону.

Крім того, зростає кількість скарг на порушення Закону представниками органів державної влади та місцевого самоврядування. Лише за останній місяць таких скарг надійшло 25, усього з початку року - близько 100.

В єдиному державному реєстрі судових рішень міститься  декілька десятків постанов та рішень у справах вищезазначеної категорії.

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/2133/21 відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради до уповноваженого із захисту державної мови про визнання дій протиправними.

Суд зазначив, що акт та протокол уповноваженого представника уповноваженого не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради, тому вони, як і дії з їх складання, викладення у них висновків, не можуть бути предметом спору.

Той же суд у справі № 540/543/21 за позовом комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради до уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправним та скасування наказу, відмовив у задоволенні позову.

30.11.2020 р. уповноваженим із захисту державної мови видано наказ № 8-дк «Про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови НКВ «Школа гуманітарної праці».

Означеним наказом скеровано здійснити державний контроль за застосуванням державної мови комунальним закладом «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради.

Підставою для його видання послугувала службова записка головного спеціаліста відділу державного контролю за застосуванням державної мови в органах державної влади та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами Управління моніторингу та державного контролю за застосуванням державної мови від 24.11.2020р.

У службовій записці спеціаліст відділу, вказуючи на імовірну наявність мовних порушень у діяльності комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради, мотивував відповідний довід посиланням на зміст звернення фізичної особи від 16.11.2020р.

Позивач, вважаючи протиправним наказ уповноваженого із захисту державної мови від 30.11.2020 р. № 8-дк, звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати цей наказ.

Суд вирішив, що при виданні спірного наказу відповідач діяв у межах повноважень.

Окремою ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2020 року повідомлено керівника акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про необхідність здійснення усього документообігу українською мовою. Також його зобов`язали повідомити суд про вжиті заходи протягом місяця від дня отримання копії окремої ухвали і попередили, що в разі невиконання окремої ухвали її копію буде направлено на адресу Уповноваженого із захисту державної мови (справа № 203/2116/18 ). Той не розгубився та подав апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд окрему ухвалу скасував, зазначивши, що складення офіційних документів (акт перевірки, протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення) позивачем російською мовою у 2015 року, є прямим порушенням приписів Закону № 2704-VIII, оскільки Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не має зворотньої дії в часі, а тому у даному випадку не підлягає застосуванню. Простіше кажучи, тоді цей закон не існував.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 320/3143/20 відмовив у апеляційній скарзі особі, яка скаржилася на наступне.

Позивач звернувся через урядовий контактний центр до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із зверненням наступного змісту: «У м. Українка Київської області між будинками за адресою Дніпровський проспект, 6 та Дніпровський проспект, 7 розташовано штендер із рекламою російською мовою. Реклама російською мовою суперечить вимогам статті 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Прошу вжити заходів для усунення порушень».

До вказаного звернення заявником долучено фотозображення з рекламним засобом.

Держспоживслужба скерувала заявника до мовного омбудсмена, але у відповідь отримала позовні вимоги. Суди також погодились з позицією Держспоживслужби.

Раніше ВП ВС пояснила, коли дві юридичні особи є сторонами у цивільному процесі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.