Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає спеціальний слідчий експеримент

Однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема, перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. При цьому тяжкість вчиненого злочину є необхідною умовою проведення цієї НСРД.

На цьому наголосила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 750/10362/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що начальник управління  Укртрансбезпеки у Чернігівській області, діючи за попередньою змовою з заступником начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки, як службові особи, з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, повідомив особу про можливість здійснення нею господарської діяльності з перевезення пасажирів без отримання ліцензії і запевнив, що він та начальник управління не будуть вчиняти дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу, за що остання має щомісячно надавати їм неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 000 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, заступник начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки, перебуваючи у приміщенні управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області, діючи за попередньою змовою з начальником управління, отримав заздалегідь визначену неправомірну вигоду в вигляді грошових коштів у сумі 3 000 грн, частину з яких того ж дня о 13 год. 07 хв. передав у службовому кабінеті начальнику управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області.

За вироком районного суду міста Чернігова їх визнано невинуватими та виправдано у преді’явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 368 КК у зв’язку з недоведеністю у діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що система аргументів, які суд першої інстанції поклав в основу висновку про провокацію злочину, побудована на тому, що стороною обвинувачення не надані докази, що свідок займалася  незаконною господарською діяльністю, а після затримання обвинувачених вона як керівник ТОВ зверталась за ліцензією на право здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1.12.4. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Таким чином, однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема, перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. При цьому тяжкість вчиненого злочину є необхідною умовою проведення цієї НСРД.

Інша ознака спеціального слідчого експерименту полягає у тому, що під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови.  Такий висновок випливає із визначення поняття «спеціальний слідчий експеримент», наданого в інструкції а саме: що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної».

Отже, обстановка повинна відповідати наступним вимогам: 1) вона повинна складатися на основі інформації про злочинну діяльність особи, наявної в слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.

ВС підкреслив, фактичним початком слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент. Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, стосовно того, що штучно створена обстановка спеціального слідчого експерименту безальтернативно свідчить про провокацію злочину є необґрунтованим.

Верховний Суд  скасував рішення апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС назвав умови накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.