Нікчемність правочинів: які зміни внесла Рада в законодавство

Верховна Рада 30.06.2021 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» (реєстр. № законопроекту 4546 від 24.12.2020).

Закон визначає правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду.

Ним запроваджуються в процедуру ліквідації банків такі поняття як «договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків)» та «мирова угода. Також, законопроектом встановлюється порядок та умови їх укладення.

Окрім цього, законопроект передбачає зміни до переліку правочинів, які вважаються нікчемними.

Зміни вносяться в статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов’язаними особами та/або в інтересах пов’язаних осіб, та/або на їх користь, – протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації у банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

Правочини банку, у тому числі укладені з пов’язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.

Поточними ринковими умовами не вважаються:

- прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

- придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

- здійснення інвестиції в цінні папери суб’єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

- оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

- продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;

- нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні;

- нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні;

4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк узяв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов’язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Положення цього пункту не застосовуються до майна, переданого:

як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком України;

для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;

8) банк уклав правочин з пов’язаною з банком особою або в інтересах пов’язаної з банком особи, або на користь пов’язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв’язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України";

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину, сторона правочину зобов'язана повернути банку майно (кошти), яке (які) вона отримала від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі – відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Майно (кошти), отримане (отримані) стороною правочину – пов’язаною з банком особою за нікчемними правочинами, є предметом обтяження. Обтяження речових прав за таким майном (коштами) підлягають державній реєстрації Фондом у встановленому законом порядку до настання обставин, зазначених в абзаці першому цієї частини, або до визнання нікчемного правочину дійсним у порядку, встановленому законом";

Правочини (у тому числі договори), укладені Фондом або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) під час тимчасової адміністрації або ліквідації, не є нікчемними з вищенаведених підстав.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як змінилися правила забезпечення позовів та процедура виконання судових рішень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.