Верховний Суд висловився щодо застосування строків у справах за позовом суб’єкта владних повноважень

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення штрафних санкцій.

Суть цієї справи полягає у тому, що НКРЕКП звернулась до адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з останнього грошових коштів, що складаються з суми штрафу за порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, а також пені за несвоєчасну сплату зазначеного штрафу.

Проте ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, позовну заяву повернуто особі, яка її подала. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій керувалися пунктом 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Однак Верховний Суд не погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, касаційну скаргу НКРЕКП задовольнив, рішення судів попередніх інстанцій скасував та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалюючи таке рішення, колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду виходила з того, що положеннями частини другої статті 122 КАС України для суб’єктів владних повноважень та для інших осіб встановлено різні строки звернення до адміністративного суду. Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону, суд дійшов висновку про помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій частини другої статті 122 КАС України в частині початку відліку строку звернення до суду з позовом про стягнення суми, яке ґрунтується на рішенні суб`єкта владних повноважень, а також незастосування положень абзацу другого частини третьої статті 5, частини п`ятої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Верховний Суд також врахував, що відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Крім того, суд врахував положення частини другої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якими передбачено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

З урахуванням положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Верховний Суд визначив, що перебіг тримісячного строку звернення до суду НКРЕКП із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою НКРЕКП, та пені за невиконання та/або несвоєчасне виконання постанови про накладення штрафу, починається після спливу 30-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення Регулятора.

З огляду на те, що судами попередні інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що НКРЕКП звернулась до суду після спливу 30-денного строку з моменту отримання товариством постанови про накладення штрафу, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач мав право на звернення до суду за примусовим стягненням сум штрафу та пені, а тому повернення судами його позову є необґрунтованим.

На цій підставі Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого при обчисленні тримісячного строку звернення суб’єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення коштів на підставі прийнятого таким суб’єктом рішення адміністративні суди мають враховувати положення спеціального законодавства, яким визначено строк, протягом якого суб’єкт приватного права може у добровільному порядку сплатити відповідну суму коштів. За загальним правилом, перебіг тримісячного строку звернення суб’єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення суми грошових коштів, визначеної відповідним рішенням такого суб’єкта, починається після спливу строку, встановленого спеціальним законом для добровільної сплати таких коштів.

Постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 640/29683/20 (адміністративне провадження № К/9901/9423/21).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.