ВП ВС змінила позицію щодо правил розрахунку одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

Велика Палата Верховного Суду у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

ВП ВС виходила з того, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

Одночасно, ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 4 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 3 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

Обставини справи.

Позивачка проходила службу в Збройних Силах України. 23 травня 2017 року була звільнена з військової служби в запас.

Після звільнення з військової служби позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. У відповідь військова частина зазначила про відсутність законних підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди у склад грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

Позивач звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1710, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

- зобов`язати Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач протиправно не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою № 889, яку вона отримувала в період проходження служби щомісячно.

Позивачка наполягала на тому, що щомісячна додаткова грошова винагорода має постійний характер, а тому відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XI Iтака винагорода повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

На переконання відповідача, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин і її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена в розмір грошової допомоги при звільненні.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року позов було задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини А1710 щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889. Зобов`язано Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, якою визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги, оскільки зазначені положення звужують обсяг встановлених законом прав військовослужбовців.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1710 задоволено; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позовудо Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.

Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Суд апеляційної інстанції врахував, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17 жовтня 2011 року, 21 лютого та 25 вересня 2012 року, 5 листопада 2013 року, 30 вересня 2014 року, 30 червня 2015 року (№ 21-226а11, 21-463а11, 21-241а12, 21-210а13, 21-297а14, 21-1446а15 відповідно), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17 серпня 2016 року (справа № К/800/11930/16).

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону № 2011-ХІІ.

За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені постановою № 889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/11679/17, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3398/17, від 16 грудня 2019 року у справі № 825/812/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 822/2741/17.

Раніше ми писали, що Галина Третьякова зареєструвала законопроект, яким хоче змінити модель фінансування пенсійної системи другого рівня та запровадити накопичувальні внески.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.