За пропозицією Дениса Малюськи права дізнавачів у кримінальному процесі істотно розширять

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині удосконалення здійснення досудового розслідування та судового провадження щодо кримінальних проступків» надійшов у парламент і зареєстрований під № 6481 від 28.12.2021.

Його ініціатором став міністр юстиції Денис Малюська.

Документ передали в Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Проектом Закону пропонується розшити повноваження керівника органу дізнання щодо дізнавачів шляхом внесення відповідних змін до положень статті 391 КПК, оскільки дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого та згідно з редакцією проекту Закону наділяється повноваженнями, зокрема щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Необхідність ухвалення законопроекту пояснюють таким.

Частиною першою статті 401 КПК передбачено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, зокрема уповноважений звертатися за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, відповідно до частини другої статті 298 КПК досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, з урахуванням положень глави 25 КПК.

Проте окремі прокурори та судді не підтримують клопотання дізнавачів про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, мотивуючи своє рішення тим, що окремі статті КПК (обшук, накладення арешту на майно, тимчасовий доступ до речей і документів тощо) передбачають можливість звернення до суду з клопотанням лише слідчому та прокурору.

З метою врегулювання зазначених проблемних питань, а також для визначення дізнавачів як суб'єктів здійснення окремих процесуальних дій, проектом Закону пропонується відповідні статті (частини статей) КПК після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач».

Також проектом Закону пропонується внести зміни до частини третьої, четвертої статті 219 КПК та встановити, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку та протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру, при цьому загальний строк досудового розслідування не повинен перевищувати два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, оскільки встановлені Законом строки досудового розслідування проступків виявилися недостатніми для проведення необхідних процесуальних дій (наприклад, сімдесят дві години, об'єктивно недостатньо, особливо якщо затримання особи відбувається в такі дні тижня, як четвер або п'ятницю, оскільки закінчення строку затримання та строку досудового розслідування припадає на вихідний день).

Відповідно до частини першої статті 298-2 (Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок) КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану в учиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 208 (Затримання уповноваженою службовою особою) КПК України, та лише за чітко визначених цією ж статтею умов.

Наявність у складі частини першої статті 298-2 КПК України (дії уповноваженої особи, яка може затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку) відсильної норми права на статтю 208 КПК України (дії уповноваженої особи, яка може затримати особу, що підозрюється у вчиненні злочину) утворює конкуренцію зазначених правових норм.

З метою вирішення вказаної конкуренції проектом Закону пропонується частину першу статті 298-2 КПК України викласти у новій редакції без відсильних норм права та пропонується уточнити підстави затримання особи, а саме:

коли особу застали під час вчинення кримінального проступку або безпосередньо після вчинення кримінального проступку;

коли очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила кримінальний проступок;

коли особа ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.

Також проектом Закону пропонується частину першу та другу статті 381 КПК викласти у новій редакції та закріпити порядок проведення підготовчого судового засідання. Так, відповідно до пропонованих змін, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК, невідкладно призначає підготовче судове засідання.

Крім того, закріплюється право суду у підготовчому судовому засіданні перевірити факт надання обвинуваченим обґрунтованої згоди щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності (зміни до частини другої статті 381 КПК).

Також поліцейським дозволять підробляти лікарями та спортивними арбітрами.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.