Андрій Єрмак звернувся по допомогу до західних партнерів

3 березня на сайті Офісу Президента опублікована колонка керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака для видання The New York Times.

Далі наводимо дослівно.

«Починаючи війну проти нашої країни, Президент Володимир Путін заявив, що Росія «денацифікує» та звільнить Україну. Але Україна – країна, яка втратила вісім мільйонів життів у Другій світовій війні, країна, очолювана Президентом-євреєм, – не потребує звільнення від обраного нею визвольного шляху.

Ніколи з кінця Другої світової війни Європа не бачила насильства та відкритих територіальних амбіцій такого масштабу.

Я пишу це звернення зі сховища в столиці поруч із Президентом Володимиром Зеленським. Протягом тижня зверху сиплються російські бомби. Попри постійні російські обстріли ми тверді та єдині в нашій рішучості перемогти загарбників. Ми будемо боротися до останнього подиху, щоб захистити нашу країну.

Але не помиліться: інші автократи дивляться та беруть уроки. Вони можуть створити коаліцію злої волі – погляньте лише на те, як колись мирна Білорусь тепер слугує плацдармом для російських військ.

Послухайте, що говорить Путін. Роками Захід слухав Путіна, але не чув його; він лише зараз прокидається у відповідь на екзистенційний виклик, який він ставить перед світовим порядком. Україна ніколи не недооцінювала його намірів – ні відтоді, як у 2014 році почалася масштабна російська агресія проти нашої країни, ні його готовність досягти домінування будь-якими необхідними засобами.

Тому що ми знаємо, що ця війна стосується не лише України. Кремль хоче створити нову Російську імперію.

Ми, українці, довели, що здатні ефективно давати відсіч силам вторгнення. Ми використали зброю, яку надав Захід. Ми вдячні нашим американським та європейським друзям, демократіям у всьому світі, включно з Австралією та Японією, за їхні швидкі рішення допомогти нам, за їхні санкції проти російської економіки, за озброєння та обладнання для стримування агресора.

Але цього недостатньо. Нам потрібно більше – і, будь ласка, перестаньте казати нам, що військова допомога йде. На кону – не менше ніж наша й ваша свобода.

Під час розмови Президента Зеленського з Президентом Байденом у вівторок він знову закликав до посилення безпеки, військової та гуманітарної допомоги.

З 2014 року критична безпекова допомога Заходу дала змогу трансформувати українську армію, яка тепер здатна оборонятися й завдавати великомасштабних втрат російським загарбникам. Україна не просить своїх союзників ступати на нашу землю. Але нам потрібна підтримка Заходу, щоб продовжувати захищати наші сім’ї та нашу землю. Нам потрібно показати Росії – на болісних прикладах – помилку, яку вона зробила.

Росіяни недооцінили нашу рішучість, і ми поки що стримували їх. Але поки ми говоримо, колона російських військ і техніки довжиною 40 миль наближається до Києва.

Нам зараз потрібна протитанкова й зенітна зброя та інші боєприпаси, які доставляють нашим хоробрим воїнам.

Ми закликаємо Захід запровадити заборонену для польотів зону над Україною. Ми розуміємо, що це буде серйозною ескалацією війни і що це може привести НАТО до прямого конфлікту з Росією. Але ми твердо віримо: Росія не зупиниться лише на Україні, що все одно потенційно може втягнути НАТО в цей конфлікт. Заборонена для польотів зона принаймні змусить Путіна взяти паузу.

Ми також просимо Захід збільшити для Росії невійськову ціну агресії. Ми вітаємо скоординовані заходи, але потрібно більше. Кожен російський банк, а не лише кілька окремих, має бути відключений від банківської системи SWIFT, і кожен російський олігарх має опинитися під санкціями. Ми також закликаємо до повного ембарго на російську нафту та весь російський експорт до Сполучених Штатів і Європи. Ці заходи не обійдуться без втрат для світової економіки, але альтернатива набагато гірша.

Міжнародна спільнота має розглянути можливість виключення Росії з Організації Об’єднаних Націй або принаймні виключення її з Ради Безпеки, де вона має право вето.

Росія веде війну проти України, щоб знищити її демократію, її прихильність до Заходу та дух українського народу. Не задовольняючись придушенням переважної частини політичної опозиції та форм громадянського самовираження в Росії, кліка вихідців із КДБ, яка нині керує країною, використовує своє становище для просування ревізіоністської ідеології – такої, що прагне відновити контроль Москви над країнами колишнього Радянського Союзу та дискредитувати демократичний світ через його неспроможність зберігати єдність і давати відсіч. Знову ж таки, не помиліться: Путін прагне просувати цю ідеологію, ідучи по кров і за межі України. Його треба зупинити.

Обстріли не вщухають по всій Україні; тут, у Києві, стало гірше: жінки, діти та інші некомбатанти ховаються в укриттях і на станціях метро, поки російські загарбники без розбору завдають ударів по житлових будинках і мирних жителях. Постраждав багатоповерховий будинок, пошкоджено щонайменше одну лікарню. Вони випустили ракети по центру другого за величиною міста України – Харкова і атакували Чорнобильську електростанцію.

Це московський шлях війни. Путінські війська продовжуватимуть тероризувати країну, щоб спонукати до капітуляції. Якщо їм це не вдасться, вони її зруйнують. Скорися або зникни, третього не дано.

Однак усе пішло не так, як планувала Росія. Щодня українці протистоять російським солдатам, блокуючи своїми тілами танки. Російські війська відчувають запеклий опір як з боку Збройних Сил України, так і з боку українських громадян, які кидають домашні коктейлі Молотова. Українці захищають свої вулиці, свої громади, свою країну та свою ідентичність. Водночас російські солдати масово здаються або нищать власну техніку, щоб уникнути бою. Вони повинні знати, що ця війна несправедлива.

Ми звертаємося до наших західних союзників і партнерів з проханням зробити витрати непосильними для Росії вже зараз.

Стаття 4 Будапештського меморандуму про гарантії безпеки 1994 року гарантувала, що Сполучені Штати, Велика Британія та Росія домагатимуться «негайних» заходів від Ради Безпеки ООН «для надання допомоги», якщо Україна «стане жертвою акту агресії або об’єктом загрози агресії, у якій використовується ядерна зброя». Те, що агресор, Росія, накладає вето на дії Ради Безпеки ООН, не звільняє інші сторони від обіцянок, які вони дали Україні.

Хоча ми з Президентом Зеленським фізично не можемо бути поруч із кожним хоробрим українцем, який бореться за свою країну, духом ми з ними.

Щодня існує ймовірність, що наші слова можуть стати останніми. Тож нехай вони будуть закликом до підтримки вільної України.

Ми змогли витримати інтенсивні бої в останні дні, незважаючи на жорстокість і звірство російських агресорів, і ми будемо продовжувати боротися – навіть якби Росія окупувала Україну. Ми об’єднані навколо українського прапора, символу нашої ідентичності, нашої рішучості та нашої волі, але майбутнє та виживання нашої держави багато в чому залежить від Заходу.

Ця війна може стати прологом до великої європейської та навіть глобальної бійні. Як написав Президент Зеленський у Twitter після ракетного удару поблизу меморіалу євреям, убитим у Другій світовій війні: «який сенс говорити «ніколи знову» протягом 80 років, якщо зараз світ мовчить?»

Бути з нами сьогодні та допомагати нам – це єдиний спосіб досягти миру для всіх і гарантувати, що історія не повториться, щоб наше майбутнє не стало відлунням найтемнішого часу Європи».

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.