Кабмін затвердив порядки забезпечення вилучення останків осіб, загиблих у зв’язку з війною, а також передачі та репатріації тіл

Кабмін постановою від 17 червня 2022 р. №698 «Деякі питання забезпечення вилучення, передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України» затвердив:

Порядок забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України;

Порядок передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Вніс зміни до Порядку тримання військовополонених, затвердженого постановою КМУ від 5 квітня 2022 р. № 413.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 14, 16 Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого цією постановою (в частині Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), які набирають чинності з дня опублікування МВС повідомлення про початок функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у газеті «Голос України».

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2022 р. № 698

ПОРЯДОК
забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих)
у зв’язку із збройною агресією проти України

1. Цей Порядок визначає дії уповноважених осіб державних органів, інших компетентних суб’єктів щодо вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, спрямовані на забезпечення поваги до людської гідності, здійснення гуманітарних заходів щодо передачі тіл (останків), а також забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

1) загиблі (померлі) особи — особи, які загинули (померли) у зв’язку із збройною агресією проти України, до яких належать комбатанти та некомбатанти держави-агресора, комбатанти та некомбатанти України, мирні (цивільні) особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які не належать до комбатантів і некомбатантів держави-агресора та України);

2) компетентні суб’єкти — уповноважені особи місцевих адміністрацій, органів місцевого самоврядування, Міноборони, Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, МОЗ, СБУ (за згодою), органів прокуратури (за згодою), а також за згодою — експертних (медичних) служб, громадських і релігійних об’єднань, благодійних організацій, міжнародних гуманітарних організацій;

3) комбатанти — особи, які входять до складу збройних сил держави (організованих збройних формувань, що перебувають під командуванням осіб, відповідальних перед цією державою за дії своїх підлеглих) і які мають право брати участь у воєнних діях;

4) некомбатанти — особи, які входять до складу збройних сил держави (організованих збройних формувань, що перебувають під командуванням осіб, відповідальних перед цією державою за дії своїх підлеглих) і які не воюють, зокрема медичний і духовний персонал, інтенданти, військові кореспонденти, юристи;

5) місцеві адміністрації — обласні державні (військові, військово-цивільні) адміністрації, Київська міська державна (військова, військово-цивільна) адміністрація;

6) спеціальна група — група осіб, які виконують гуманітарну місію, спрямовану на вилучення тіл (останків) осіб, померлих (загиблих) у зв’язку із збройною агресією проти України.

Термін “вилучення тіл (останків)” вживається у цьому Порядку в значенні терміна “вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб”, наведеного в Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Термін “ідентифікація” вживається у цьому Порядку в значенні терміна “ідентифікація тіл (останків) померлих (загиблих) осіб”, наведеного в Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Термін “державна спеціалізована установа” вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Законі України “Про судову експертизу”.

3. Місцеві адміністрації за участю органів місцевого самоврядування організовують забезпечення вилучення тіл (останків).
4. З метою вилучення тіл (останків), речей і документів загиблих (померлих) осіб місцеві адміністрації утворюють спеціальні групи у складі компетентних суб’єктів та інших осіб і визначають їх керівників.
5. МОЗ визначає порядок діяльності спеціальних груп, в якому встановлює:

1) заходи безпеки під час вилучення тіл (останків);

2) перелік захисного спорядження, обладнання для збору, вивезення та зберігання тіл (останків), обладнання для фіксації інформації, якими оснащуються спеціальні групи;

3) порядок інструктажу членів спеціальних груп;

4) порядок фото- та відеофіксації вилучення тіл (останків);

5) порядок присвоєння унікального коду тілам (останкам).

6. Місцеві адміністрації організовують оперативне отримання інформації від компетентних суб’єктів, інших юридичних та фізичних осіб про місцезнаходження тіл (останків), для чого при відповідних адміністраціях створюються кол-центри.

Компетентні суб’єкти оперативно інформують місцеві адміністрації через кол-центри про місцезнаходження тіл (останків).

Місцеві адміністрації забезпечують оперативну передачу інформації, одержаної кол-центрами, до Національної поліції.

7. Після отримання та узагальнення повідомлень до кол-центрів працівники ДСНС перевіряють місцезнаходження тіл (останків) на наявність вибухонебезпечних предметів, сучасних боєприпасів та підривних засобів і знешкоджують їх у разі виявлення.

Після перевірки та знешкодження вибухонебезпечних предметів, сучасних боєприпасів та підривних засобів у разі їх виявлення в місці, де знайдені тіла (останки), працівники Національної поліції перевіряють тіла (останки) на наявність вибухонебезпечних предметів, сучасних боєприпасів та підривних засобів і знешкоджують.

Місцеві адміністрації організовують виїзд спеціальних груп для вилучення тіл (останків) не пізніше наступного дня після перевірки та знешкодження вибухонебезпечних предметів, сучасних боєприпасів та підривних засобів у разі їх виявлення.

8. Місцеві адміністрації забезпечують спеціальні групи спорядженням та обладнанням відповідно до переліку, затвердженого МОЗ, а також спеціалізованими транспортними засобами для вивезення тіл (останків). У разі відсутності спеціалізованих транспортних засобів використовуються наявні.
9. Місцеві адміністрації забезпечують інформування населення на офіційному веб-сайті адміністрацій та через засоби масової інформації про вилучення тіл (останків), зокрема про створені кол-центри та діяльність спеціальних груп.
10. Під час вилучення тіл (останків) місцеві адміністрації за можливості залучають представників засобів масової інформації з метою належного інформування суспільства про наслідки збройної агресії проти України. У разі залучення представників засобів масової інформації місцеві адміністрації проводять з ними інструктаж щодо забезпечення поваги до людської гідності та заходів безпеки під час вилучення тіл (останків).
11. Спеціальні групи здійснюють фотофіксацію та за можливості відеофіксацію вилучення тіл (останків).
12. Вилучення спеціальною групою тіл (останків) здійснюється з дотриманням таких правил:

1) тіла (останки) вилучаються з дотриманням заходів безпеки, правил особистої гігієни та з використанням спеціального захисного одягу, рукавичок та взуття;

2) тілам (останкам) присвоюється унікальний код у порядку, визначеному МОЗ;

3) здійснюється первинна ідентифікація тіл (останків) за наявними речами та документами, одностроєм тощо з метою встановлення можливої їх належності до комбатантів та некомбатантів держави-агресора;

4) акти за результатами вилучення тіл (останків), виявлених речей і документів осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України (додаток 1) складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у відповідній місцевій адміністрації, другий передається до органів Національної поліції. У разі одночасного виявлення декількох тіл (останків) акт складається щодо кожного тіла (останків) окремо; до акта додаються матеріали фотофіксації та відеофіксації (у разі її здійснення);

5) тіла (останки) поміщаються в окремі спеціальні мішки (пакети, контейнери), на яких зазначаються дата, найменування спеціальної групи, унікальний код тіла (останків) та номер спеціального мішка (пакета, контейнера);

6) здійснюються огляди місцевості навколо виявлених тіл (останків) з метою виявлення речей, документів та інших предметів, за допомогою яких можливо ідентифікувати загиблих (померлих) осіб, та з’ясування обставин їх смерті. Виявлені речі і документи згідно з описом (додаток 2) запаковуються в герметичний пакет (мішок, контейнер), якому присвоюється номер, ідентичний номеру спеціального мішка (пакета, контейнера), в який поміщене тіло (останки) загиблої (померлої) особи. Опис речей, документів та інших предметів складається у двох примірниках, один з яких зберігається у відповідній місцевій адміністрації, другий передається до органів Національної поліції.

       13. За можливості тіла (останки), які за результатами первинної ідентифікації можуть належати до комбатантів та некомбатантів держави-агресора, вивозяться та зберігаються окремо від інших тіл (останків).

       14. Після внесення інформації про тіла (останки) до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, спеціальна група вивозить їх до установ судово-медичних експертиз для відібрання зразків біологічного матеріалу тіл (останків), які направляються до державних спеціалізованих установ, до компетенції яких належить проведення молекулярно-генетичних експертиз (досліджень), з метою проведення таких експертиз (досліджень).

       15. Спеціальна група передає тіла (останки) з дотриманням таких правил:

1) про вивезення (транспортування) тіла (останків) з виявлених місць поховань і передачу їх представникам державних спеціалізованих установ керівник спеціальної групи в день вивезення (транспортування) повідомляє відповідним органам Національної поліції та прокуратури, зокрема із зазначенням місця вилучення тіл (останків) і найменування та місцезнаходження державних спеціалізованих установ, до яких спеціалізованою групою вивезені (транспортовані) тіла (останки);

2) разом з тілом (останками) загиблої (померлої) особи представникам державних спеціалізованих установ передаються герметичні пакети (мішки, контейнери) із знайденими речами, документами та іншими предметами, а також по одному примірнику акта та опису;

3) складається акт про передачу тіл (останків) (додаток 3) у трьох примірниках, які підписують керівник спеціальної групи та представник державної спеціалізованої установи, один з яких зберігається у відповідній місцевій адміністрації, другий керівник спеціальної групи передає до державної спеціалізованої установи, а третій — до Національної поліції.

      16. Інформація про вилучені тіла (останки), виявлені речі та документи загиблих (померлих) осіб вноситься до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в порядку, визначеному положенням, яке затверджується МВС.

      17. Зберігання речей та документів загиблих (померлих) осіб забезпечують місцеві адміністрації, крім речей та документів, що мають значення для кримінального провадження та були вилучені у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а також військових трофеїв.

Військові трофеї зберігаються та використовуються в порядку, визначеному Міноборони, крім військових трофеїв, що мають значення для кримінального провадження та були вилучені у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

       18. Державні спеціалізовані установи з підстав і в порядку, що визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, проводять за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на здійснення цими установами покладених на них завдань, молекулярно-генетичні експертизи (дослідження) зразків біологічного матеріалу тіл (останків) з метою встановлення генетичних ознак людини.

Відомості про встановлені генетичні ознаки людини державні спеціалізовані установи надсилають МВС для внесення до центрального обліку генетичних ознак людини.

        19. МВС забезпечує внесення до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відомостей про генетичні ознаки людини та інформації про їх поміщення до центрального обліку генетичних ознак людини.

        20. Після встановлення генетичних ознак людини тіла (останки) зберігаються в пунктах збору та зберігання тіл (останків) не більше 12 місяців, крім випадків, коли таке зберігання неможливе.

Місцеві адміністрації визначають пункти збору та зберігання тіл (останків) на базі (за попереднім узгодженням) державних спеціалізованих установ. Місцеві адміністрації забезпечують такі пункти збору та зберігання тіл (останків) причепами-авторефрижераторами та/або рефрижераторами на залізничній базі, охороною і обмежують доступ до них сторонніх осіб.

         21. Під час воєнного стану в разі неможливості забезпечення доставлення тіл (останків) до пунктів збору та зберігання тіл (останків), а також після спливу строку, визначеного пунктом 20 цього Порядку, місцеві адміністрації здійснюють поховання таких тіл (останків) з фіксацією місця поховання та зазначенням унікальних кодів тіл (останків). Тіла (останки) можуть бути піддані кремації лише з нагальних потреб гігієни з метою захисту населення від інфекційних хвороб у разі, коли це неможливо забезпечити в інший спосіб.

У разі настання обставин непереборної сили (розташування в районі проведення воєнних (бойових) дій, перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) тощо) за рішенням начальника (керівника, голови) місцевої адміністрації допускається поховання у братській могилі, при цьому за можливості тіла (останки), які за результатами первинної ідентифікації можуть належати до комбатантів та некомбатантів держави-агресора, ховаються в окрему братську могилу. Після завершення дії непереборних обставин місцева адміністрація забезпечує вилучення з братських могил тіл (останків) відповідно до цього Порядку.

        22. Ідентифіковані тіла (останки) видаються з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України особі, визначеній частиною першою статті 11 Закону України “Про поховання та похоронну справу”, або передаються відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2022 р. № 698

ПОРЯДОК
передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих)
у зв’язку із збройною агресією проти України

1. Цей Порядок визначає послідовність дій державних органів, особливості взаємодії з міжнародними організаціями для забезпечення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.
2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

1) загиблі (померлі) вороги України — комбатанти та некомбатанти держави-агресора, які померли (загинули) на території України, зокрема перебуваючи в полоні, або після смерті (загибелі) опинились на території України;

2) загиблі (померлі) мирні (цивільні) особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які загинули (померли) у зв’язку із збройною агресією проти України і які не належать до комбатантів і некомбатантів України та держави-агресора;

3) загиблі (померлі) оборонці України — комбатанти та некомбатанти України, які померли (загинули) і тіла (останки) яких перебувають під владою держави-агресора, її окупаційних сил та окупаційних адміністрацій;

4) загиблі (померлі) особи — особи, які загинули (померли) у зв’язку із збройною агресією проти України, до яких належать комбатанти та некомбатанти України та держави-агресора, мирні (цивільні) особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які не належать до комбатантів і некомбатантів України та держави-агресора);

5) комбатанти — особи, які входять до складу збройних сил держави (організованих збройних формувань, що перебувають під командуванням осіб, відповідальних перед цією державою за дії своїх підлеглих) і які мають право брати участь у воєнних діях;

6) некомбатанти — особи, які входять до складу збройних сил держави (організованих збройних формувань, що перебувають під командуванням осіб, відповідальних перед цією державою за дії своїх підлеглих) і які не воюють, зокрема медичний і духовний персонал, інтенданти, військові кореспонденти, юристи;

7) місцеві адміністрації — обласні державні (військові, військово-цивільні) адміністрації, Київська міська державна (військова, військово-цивільна) адміністрація;

8) Об’єднаний центр — Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України, який функціонує при СБУ;

9) передача тіл (останків) — передача під владу іншої держави тіл (останків) загиблих (померлих) ворогів України та загиблих (померлих) мирних (цивільних) осіб;

10) репатріація тіл (останків) — повернення під владу України тіл (останків) загиблих (померлих) оборонців України та загиблих (померлих) мирних (цивільних) осіб.

Термін “ідентифікація” вживається у цьому Порядку в значенні терміна “ідентифікація тіл (останків) померлих (загиблих) осіб”, наведеного в Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Термін “невпізнані тіла (останки)” вживається у цьому Порядку в значенні терміна “невпізнані останки померлої особи”,  наведеного в Законі України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Термін “державна спеціалізована установа” вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Законі України “Про судову експертизу”.

3. Вилучення та зберігання тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, здійснюється відповідно до Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.
4. МЗС забезпечує організацію зовнішніх зв’язків з іноземними державами та міжнародними організаціями щодо передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.
5. Невпізнані тіла (останки) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, підлягають ідентифікації відповідно до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Репатріація тіл (останків) може здійснюватися щодо ідентифікованих та невпізнаних тіл (останків).

Не допускається передача невпізнаних тіл (останків).

6. Для ідентифікації держава, яка запитує про передачу тіл (останків), безпосередньо або за участю третіх держав, міжнародних організацій, громадських та релігійних об’єднань, благодійних організацій передає Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, інформацію щодо генетичних ознак загиблих (померлих) осіб або генетичних ознак їх родичів за походженням для ідентифікації.

Цю інформацію можуть безпосередньо надати також родичі за походженням загиблих (померлих) осіб або інші особи, визначені частиною першою статті 11 Закону України “Про поховання та похоронну справу”.

Отриману інформацію Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, передає МВС та державному підприємству, на яке покладені функції Національного інформаційного бюро.

7. МВС вносить отриману відповідно до пункту 5 цього Порядку інформацію до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і забезпечує поміщення та перевірку встановлених генетичних ознак людини за центральним обліком генетичних ознак людини.
8. Визначення належності невстановленого тіла (останків) конкретній особі після репатріації здійснюється відповідно до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставинˮ.
9. Державні органи вносять Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, пропозиції щодо передачі та репатріації тіл (останків).
10. Пропозиції щодо списків для здійснення передачі та репатріації тіл (останків) можуть подаватися як в ініціативному порядку, так і на підставі домовленості між Україною та державою, до якої належали або під владою якої перебувають загиблі (померлі) особи.
11. Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, узагальнює отримані пропозиції для формування списку тіл (останків) загиблих (померлих) осіб для здійснення їх передачі та репатріації.
12. Узагальнені пропозиції щодо тіл (останків) загиблих (померлих) осіб, яких пропонується включити до списку для здійснення передачі, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в день узагальнення погоджує з Об’єднаним центром та надсилає до Офісу Генерального прокурора з метою з’ясування можливості їх передачі.
13. У разі коли Офіс Генерального прокурора протягом одного дня після отримання узагальнених пропозицій повідомив про неможливість передачі тіла (останків) загиблої (померлої) особи у зв’язку із здійсненням кримінального провадження, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, може звернутися до Офісу Генерального прокурора з пропозицією переглянути питання щодо можливості передачі тіла (останків) загиблого ворога України або зазначити причини її неможливості.
14. Тіла (останки) загиблих (померлих) осіб можуть бути включені до списку для здійснення їх передачі за наявності підтвердження від Офісу Генерального прокурора можливості передачі цих тіл (останків).
15. Тіло (останки) загиблої (померлої) особи, яка належала до громадянства України, може бути включено до списку для здійснення його передачі за наявності відповідного клопотання особи, визначеної частиною першою статті 11 Закону України “Про поховання та похоронну справуˮ.

Клопотання складається в довільній формі та має містити інформацію, необхідну для встановлення його суб’єкта та предмета.

Таке клопотання особа, визначена частиною першою статті 11 Закону України “Про поховання та похоронну справуˮ, подає державі (її окупаційним силам, окупаційним адміністраціям), до якої належали загиблі (померлі) особи, або державі, якій мають бути передані тіла (останки), або безпосередньо Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

     16. Затвердженню списку передує досягнення, зокрема за участю третіх держав, міжнародних організацій, громадських об’єднань, благодійних організацій та окремих осіб, домовленості про передачу та репатріацію тіл (останків) між Україною та державою (її окупаційними силами, окупаційними адміністраціями), до якої належали або під владою якої перебувають загиблі (померлі) особи, або державою, якій мають бути передані тіла (останки) відповідно до клопотання, передбаченого пунктом 14 цього Порядку.

     17. Віце-прем’єр-міністр України — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у взаємодії з Об’єднаним центром ухвалює рішення про затвердження списку для здійснення передачі та репатріації тіл (останків).

     18. Реалізацію рішення здійснює група з передачі та репатріації тіл (останків), формування та координацію діяльності якої забезпечує Об’єднаний центр. Група з передачі та репатріації тіл (останків) забезпечує передачу та репатріацію тіл (останків) відповідно до затвердженого списку.

     19. Група з передачі та репатріації тіл (останків) отримує тіла (останки) загиблих (померлих) осіб на підставі рішення, передбаченого пунктом 16 цього Порядку.

     20. Якщо група з передачі та репатріації тіл (останків) одержує тіла (останки) від підприємств, установ та організацій, які їх зберігають, складається акт передачі (додаток 1) у двох примірниках, які підписують представник групи з передачі та репатріації тіл (останків) та представник відповідного підприємства, установи чи організації.

Один примірник залишається у відповідного суб’єкта господарювання, другий примірник група з передачі та репатріації тіл (останків) після реалізації рішення передає Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

     21. Якщо рішення передбачає передачу тіл (останків), які вже поховані, їх ексгумацію забезпечує місцева адміністрація, на території якої вони поховані, у строк, визначений в рішенні про затвердження списку для здійснення передачі та репатріації тіл (останків).

     22. Перевезення тіл (останків) з місць їх зберігання до місця їх передачі, а також перевезення репатрійованих тіл (останків) до державних спеціалізованих установ забезпечують Збройні Сили за сприяння місцевих адміністрацій. Місцеві адміністрації за можливості залучають для цього відповідні транспортні засоби.

     23. Під час переміщення тіл (останків) через митний кордон України особа, яка переміщує (супроводжує) тіло (останки), пред’являє митному органу рішення, передбачене пунктом 16 цього Порядку, та документи, визначені статтею 22 Закону України “Про поховання та похоронну справу”.

     24. Передача тіл (останків) здійснюється відповідно до досягнутої домовленості:

1) безпосередньо представникам держави, до якої належали померлі;

2) державі чи міжнародній організації, які діють як посередники;

3) державі за клопотанням особи, визначеної частиною першою
статті 11 Закону України “Про поховання та похоронну справу”.

     25. Збройні Сили сприяють діяльності групи з передачі та репатріації тіл (останків) шляхом:

1) проведення інструктажу членів групи з передачі та репатріації тіл (останків) щодо заходів безпеки під час передачі та репатріації тіл (останків);

2) надання на час здійснення заходів із передачі та репатріації тіл (останків) необхідних матеріально-технічних засобів;

3) забезпечення автомобільним транспортом, зокрема спеціальним (за необхідності);

4) супроводження та забезпечення прикриття і захисту групи з передачі та репатріації тіл (останків) під час передачі та репатріації тіл (останків);

5) забезпечення режиму припинення вогню з боку Збройних Сил (за умови забезпечення режиму припинення вогню з боку держави-агресора) під час пересування та передачі тіл (останків) групою з передачі та репатріації тіл (останків) у районі воєнних (бойових) дій;

6) перевірки репатрійованих тіл (останків), транспортних засобів, якими вони перевозилися, інших місць їх знаходження на наявність вибухонебезпечних предметів.

     26. Якщо рішення передбачає одночасну передачу та репатріацію тіл (останків), такі дії мають відбуватися одночасно, але не обов’язково в одному місці. Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, може визначити інший механізм його реалізації, ніж передбачений цим Порядком.

     27. У разі одночасної передачі та репатріації тіл (останків) додаткову верифікацію їх передачі та репатріації може забезпечувати третя держава або міжнародна організація відповідно до досягнутої домовленості.

     28. Передача, репатріація, вилучення, ексгумація, зберігання та перевезення тіл (останків) осіб, загиблих у зв’язку із збройною агресією проти України, здійснюються з повагою до людської гідності загиблих (померлих) осіб, дотриманням заходів безпеки та правил особистої гігієни.

     29. Під час передачі та репатріації тіл (останків) можуть передаватися і бути отримані також документи та інші предмети, які належали загиблим (померлим) особам.

     30. У разі одержання під час репатріації тіл (останків) документів та інших предметів, які належали загиблим (померлим) особам, їх перевозять разом із тілами (останками) в окремих герметичних пакетах таким чином, щоб унеможливити їх перемішування.

     31. Перевезення репатрійованих загиблих (померлих) оборонців України, загиблих (померлих) мирних (цивільних) осіб здійснюється до державних спеціалізованих установ, які мають у своєму розпорядженні відповідні приміщення для зберігання тіл (останків). У разі необхідності ідентифікації перевезення здійснюється до установ судово-медичних експертиз для відібрання зразків біологічного матеріалу тіл (останків), які направляються до державних спеціалізованих установ, до компетенції яких належить проведення молекулярно-генетичних експертиз (досліджень), з метою проведення таких експертиз (досліджень).

     32. Під час поміщення репатрійованих загиблих (померлих) оборонців України, загиблих (померлих) мирних (цивільних) осіб до державних спеціалізованих установ складається акт передачі (додаток 2) у двох примірниках, які підписують представник групи з передачі та репатріації тіл (останків) і представник державної спеціалізованої установи, до якої доставлено тіла (останки) загиблих (померлих) осіб.

     33. За результатами реалізації рішення керівник групи з передачі та репатріації тіл (останків) протягом одного дня подає Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, перелік переданих та репатрійованих тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.

     34. Інформацію про репатріацію ідентифікованого тіла (останків) насамперед повідомляють близьким особам людини, чиє тіло (останки) було репатрійовано. Інформування протягом дня після репатріації тіл (останків) у будь-який спосіб здійснює Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2022 р. № 698

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку тримання військовополонених

1. Пункт 80 доповнити абзацами такого змісту:

“Померлий військовополонений за рішенням адміністрації табору може бути похований або його тіло (останки) може бути передане на зберігання відповідно до Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією
проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2022 р. № 698.

Тіло (останки) померлого військовополоненого може бути передане державі, до якої належав померлий військовополонений, відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.”.

2. Пункт 81 доповнити абзацами такого змісту:

“Військовополонені мають бути поховані гідно та за можливості
за обрядами релігії, до якої вони належали.

Тіла можуть бути піддані кремації лише з нагальних потреб гігієни, з огляду на релігію померлого або згідно з висловленим бажанням померлого стосовно цього. У випадку кремації цей факт зазначається у повідомленні про смерть разом з поясненням мотивів. Після кремації урна з прахом військовополоненого розміщується в колумбарній ніші. Не допускається розвіювання праху військовополоненого.

У разі настання непереборних обставин допускається поховання у братській могилі.

Після завершення дії непереборних обставин забезпечується вилучення тіл (останків) з братських могил відповідно до Порядку забезпечення вилучення тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. № 698.”.

3. Доповнити Порядок пунктом 101 такого змісту:

“101. Організація поховання, репатріація, госпіталізація в нейтральні країни та звільнення військовополонених, які перебувають в дільницях для тримання військовополонених, здійснюються у порядку, визначеному розділом XIIІ цього Порядку.”.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.