Возвращение повестки о вызове в суд с отметкой «по истечении срока хранения» не является доказательством надлежащего информирования участника дела о времени и месте рассмотрения, — КГС ВС

Основным способом, посредством которого суды осуществляют уведомление участников дела, является отправление повесток. Причем в практике Верховного Суда все чаще используется презумпция добросовестного исполнения работниками почты своих обязанностей (см. постановление КГС ВС от 18 января 2023 г. по делу №752/24739/19). Об этом, как ранее писала «Судебно-юридическая газета», отметила в ходе онлайн-семинара, организованного Кассационным гражданским судом в составе ВС, судья КГС ВС Наталья Сакара.

«Это означает, что если в материалах дела есть корешок сообщения, в котором указано, что письмо вручено непосредственно участнику дела, есть подпись работника почты, то у нас нет оснований сомневаться, что лицо надлежащим образом уведомлено. Вместе с тем есть случаи, когда судебные повестки не вручаются. И здесь мы должны ориентироваться на причины возврата, которые отмечают работники почты.

В том случае, если указано, что «адресат отказался» или «адресат отсутствует по указанному адресу», то в принципе в соответствии с положениями пунктов 3, 4 ч. 8 ст. 128 ГПК, судебная повестка считается врученной в день проставления в почтовом сообщении соответствующей отметки, и лицо считается уведомленным. Оснований для отложения, нового уведомления нет.

В том же случае, если причиной возврата указано «по истечении срока хранения», «другие причины, не позволившие исполнить обязанности по пересылке почтовой отправки», это не является доказательством надлежащего информирования участника дела о времени и месте рассмотрения дела, не свидетельствует об отказе стороны от получения повестки или о ее ненахождении по адресу, сообщенному суду. Соответственно, нужно заново сообщать участнику дела о времени и месте рассмотрения дела», - подчеркнула Наталья Сакара.

Судова практика

У постанові від 18 січня 2023 року по справі № 947/15524/20 колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою Київського райсуду Одеси від 3 лютого 2021 року залишено без розгляду позовну заяву. Суд зазначив, що оскільки позивач у судове засідання повторно не з'явився, «про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив», позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року ухвалу в частині залишення позову без розгляду залишено без змін.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач був обізнаний про рух справи, повернення поштової кореспонденції не є безспірним доказом того, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, тому правильними є висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

У грудні 2021 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу районного суду і постанову апеляційного суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначав, що за адресою знаходиться дев`ять будинків. Можливо, суд направляв на його адресу повістки про виклик, однак він їх не отримував. У позовній заяві він зазначив не лише поштову адресу, але й електронну адресу та контактний номер телефону, за якими його можна було повідомити про час і місце проведення судових засідань в справі.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Як вбачається з матеріалів справи, про судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року, позивач повідомлявся шляхом направлення судової повістки, яка повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року, розгляд справи відкладено на 9 грудня 2020 року, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення позивачу судової повістки про виклик у судове засідання.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, призначене на 9 грудня 2020 року, розгляд справи відкладено на 3 лютого 2021 року.

Судова повістка про виклик в судове засідання, призначене на 3 лютого 2021 року, яка направлялася на адресу позивача, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.

Отже, позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання є передчасними.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.