Руководитель ГП «Центр судебных сервисов» Мартын Герасим объяснил, почему создание ЕСИТС столкнулось с проблемами, во время собеседования на должность зампредседателя ГСА

Изменениями в процессуальные кодексы, вступившими в силу еще в декабре 2017 года, был предусмотрен полноценный запуск Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы (ЕСИТС). Она должна была стать «революцией» для судопроизводства.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», згідно з початковою концепцією ЄСІТС мала бути «хмарною» системою. Зокрема, це означає, що справи мали б розглядатися та передаватися за інстанціями в електронній формі, авторозподіл справ і матеріалів між суддями – здійснюватись не в окремих судах, де є ризики для зловживань, а в єдиному дата-центрі, де акумулюватимуться всі дані. Учасники справ і самі судді могли б бачити всі необхідні для роботи матеріали у своєму електронному профілі, у тому числі, з дому.

Втім, Вища рада правосуддя напередодні дати запуску Системи (1 березня 2019 року) закликала ДСА відкликати оголошення про запуск ЄСІТС, оскільки «суди не були готові». Згодом, очільники судової влади вирішили переходити від «хмарної» до «гібридної моделі», коли частина процесів відбувається автономно в судах, а не в центрі, хоча цим нівелювалася сама ідея Системи. Також «не сталося» електронної форми ведення справ, оновлення автоматизованої системи документообігу суду, оновлення функціоналу Реєстру судових рішень.

Наразі фактично працюють лише три модулі ЄСІТС з 17, які були заплановані спочатку.

На питання, чому все не запрацювало, як планувалося, відповів кандидат на посаду заступника голови ДСА з питань цифровізації, в. о. директора підконтрольного ДСА державного підприємства «ЦЕНТР СУДОВИХ СЕРВІСІВ», а раніше керівник регіональної служби підтримки у Львівській області Мартин Герасим він час співбесіди 18 грудня.

Так, за його словами, основне завдання для нового профільного заступника голови ДСА – це перейти від побудови концепцій ЄСІТС до реальної роботи.

«Коли я прийшов до судової системи 10 років тому, мені здавалося, що вже от-от з’явиться система, коли рішення буде автоматично завантажуватися у систему, а суддя просто буде його підтверджувати.

Час збіг, як одна хвилина, але суди і далі працюють на Д-3 та ДСС (старій базі для документообігу – прим. ред.)», - зазначив він.

Ядром, за його словами, має бути документообіг суду – що забезпечує потреби розгляду справ, складання звітності, вирішення організаційно-господарських та кадрових питань, ведення суддівських досьє. Він має бути доступним для громадян 24/7.

Повинен здійснюватися централізований авторозподіл справ з неможливістю втручання будь-якої особи в цей процес (і це задумувалося з самого початку, як ми зазначали вище – прим. ред).

Всі ці системи мають працювати як одне ціле згідно зі стратегію інтероперабельності.

Необхідно, щоб інформація вносилася тільки один раз тільки в одному місці, і з нею могли працювати всі користувачі, де, коли і кому це потрібно. А не так, як зараз – коли інформацію доводиться дублювати в кількох системах.

За його словами, фактично АСДС, Реєстр судових рішень, веб-портал знаходяться поза межами ЄСІТС. Більшість з 17 модулів є застарілими, але їх треба все одно підтримувати, адже не можна зупиняти роботу судової системи.

Необхідне зменшення модулів і їх об’єднання, що констатував аудит за участі міжнародних партнерів.

На питання стосовно витоків проблем, Мартин Герасим зауважив, що їх не вдалося вирішувати, бо «не було чіткого бачення».

«Спочатку будувалася гібридна система, між системами не будувалася взаємодія (система кадри.web, куди доводилося окремо вносити інформацію, система АСДС, куди доводилося теж окремо вносити інформацію – а має бути ядро, куди повинна вноситися інформація один раз).

Тому відбувається дублювання інформації та затягування всіх процесів. Крім того, постійно змінювалися команди. Не було чіткого стратегічного плану з конкретними строками. Та не було відповідальності за порушення цих строків», зазначив він.

Для того, аби оптимізувати робочі процес Мартин Герасим пропонує використовувати дашборди, з якими працює і саме ДП «ЦСС». Також, необхідна відповідальність, можливо, фінансові санкції за порушення строків виконання задач.

Помилкою, на його думку, є й ті, що при подальших кроках в електронному судочинстві послуговуються думкою окремих людей і того, як їм зручно користуватися. «Можливо, ця думка й коректна, але це не означає, що вона оптимальна для всіх», зазначив він.

Підхід до розробки системи

Одне з основних питань стосувалося того, хто має розробляти систему – власними силами ДП або зовнішніми організаціями.

На це Мартин Герасим відповів, що повністю власними силами держпідприємства реалізувати розробку ЄСІТС неможливо. Необхідне залучення партнерів. В свою чергу, ДП має брати участь на етапах розробки та впровадження.

«Держпідприємство в подальшому має супроводжувати цей проект, щоб це була робота інхаус, і щоб в подальшому не платити космічних сум за обслуговування проекту. Ми бачимо деякі системи, які запровадити можна швидко і дешево, але потім доопрацювання і підтримка може вилитися у вартість того самого проекту, а, можливо, й дорожче (раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як ПО контакт-центру придбали за 1 грн, а доопрацювання потребувало спочатку 3 млн грн, а потім – 6 млн грн – прим. ред.).

Тому супровід має здійснюватися ДП. І ДП має бути учасником розробки. А саму розробку ДП не зможе зробити самостійно, або ж цей процес буде дуже довгим і призведе до того, що і зараз – отримаємо застарілі продукти, які не відповідають очікуванням», зазначив він.

Для розробки та запровадження подальших елементів ЄСІТС він прогнозує строки від 3 до 5 років. «Я сподіваюсь, що ми це зможемо за рік. Але треба дивитися на ситуацію тверезо. Ми повинні підтримувати продукти, які маємо, щоб не зупинити судову систему в цілому», зазначив кандидат.

Стосовно бачення побудови, то, як вказав Мартин Герасим, архітектурно ЄСІТС має взаємодіяти з кабінетом користувача для громадян, через який можна подати документи та отримати документи, включати в себе мобільний додаток, зручний кабінет для суддів та працівників суду, членів ВРП та ВККС. Через відкритий АРІ взаємодіяти з прокуратурою, іншими органами.

Повинен існувати модуль судової практики для зручності роботи суддів, в якому будуть сконцентровані відповідні рішення, і в який в подальшому буде інтегровано модуль штучного інтелекту, щоб він міг пропонувати проекти процесуальних документів.

Також це зручний веб-портал, в якому мають відображатися в автоматичному режимі дані з АСДС. Зручний та швидкий Реєстр судових рішень, автоматичне наповнення суддівського досьє з наявних у АСДС даних.

Канали зв’язку для судів мають бути швидкими.

Також, зазначив кандидат, дуже важливий зв’язок між системами, щоб розуміти, що де і як відбувається.

Крім того, наразі немає жодних фокус-груп, які б об’єднували представників різних сторін, адвокатів, суддів тощо, які могли б дати спільне бачення.

Подальший аналіз проблем та побудова концепції, оскільки процеси затягуються, має бути недовгим. Має бути затверджено технічне завдання. А планування проекту розробки повинно мати стислі терміни.

Нагадаємо, кандидат на заступника голови ДСА Олексій Білаш розповів, що суди не сканують документи, єСуд доведеться переробити, а на 2024 рік планується аудит ЄСІТС.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.