«Судебная система нуждается не в радикальном реформировании, а в длительном совершенствовании – и это сложный и долгий путь», - судья КХС ВС, экс-председатель ВСП Игорь Бенедисюк

Судебная система нуждается в совершенствовании, а не постоянном реформировании «с нуля» и создании новых судов. Это подчеркнул секретарь Судебной палаты для рассмотрения дел по защите прав интеллектуальной собственности Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда, председатель Высшего совета правосудия в 2015-2019 годах Игорь Бенедисюк, отвечая на вопрос «Судебно-юридической газеты» о необходимости создания отдельного Высшего суда по защите инвесторов для рассмотрения инвестиционных споров. Вместе с тем, полномочиями по рассмотрению таких споров при условии их выделения в процессуальном законодательстве мог бы быть наделен Высший суд по вопросам интеллектуальной собственности.

Чи необхідно, на Ваш погляд, активізувати процес створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ВСІВ)? 

Архітектура судової реформи передбачала створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ВСІВ). Відповідним чином мала бути забезпечена спеціалізація і, відповідно, інституційність та підвищення професіоналізму за рахунок запровадження відповідної спеціалізації з розгляду цих спорів. На жаль, сьогодні розгляд відповідної категорії спорів відбувається з урахуванням Перехідних положень, які передбачають підвідомчість і підсудність, яка діяла до набрання чинності нової редакції процесуального кодексу.

Таким чином ці спори розглядаються як у господарській, так і в цивільній юрисдикціях. Але якщо у господарській юрисдикції існує спеціалізована палата на базі Касаційного господарського суду (яка б за умови створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності була би єдиною касаційною інстанцією та мала би забезпечити єдність судової практики), то у цивільній юрисдикції такої спеціалізації не існує. Є лише відповідні суди, які спеціалізуються на розгляді цих спорів за рахунок територіальної підсудності (зокрема Печерський районний суд міста Києва).

Така ситуація створює певні проблеми для єдності практики. Тому ми очікуємо, що цей суд буде створений. В іншому випадку, мабуть, потрібно було б рухатися до зміни процесуальних кодексів, аби запровадити спеціалізацію суддів для належного розгляду цієї категорії спорів. 

Чи існує потреба у створенні окремого Вищого інвестиційного суду та за яким механізмом? 

Що стосується створення Вищого інвестиційного суду, то я би, можливо, запропонував наступний шлях. Для того, аби створити суд «на порожньому місці», потрібен тривалий час. Але якщо створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності, то потім шляхом дообрання суддів до цього суду і прийняття відповідного закону можна було б наповнити цей суд новими повноваженнями, у тому числі для розгляду інвестиційних спорів. Звичайно, якщо й надалі буде вбачатися доцільність реалізації саме такої моделі. Тим більше, у нас на розгляді у палаті з питань інтелектуальної власності перебувають спори, які зокрема стосуються того, щоб великі корпорації розглядають поширення своїх знаків для товарів і послуг на територію України. Це справи, де учасниками є великі компанії, такі, як Google, Apple, Starlink тощо. Відповідні компанії перед тим, як зайти на ринок, розглядають законодавство з точки зору можливості прозорої роботи. Отже, розглядаючи такі справи, ми фактично розглядаємо певні інвестиційні спори.

Звісно, було б складно поєднати у Суді з питань інтелектуальної власності розгляд інвестиційних спорів, оскільки саму категорію «інвестиційних» спорів важко виокремити. Але це питання може бути вирішене, якщо здійснити певні процесуальні напрацювання.

З практичної точки зору, оскільки судді, які виявили бажання йти на конкурс до ВСІВ, знаходяться на стадії співбесіди і закінчення іспитів у ВККС, такий суд можна було б створити вже найближчим часом за наявності політичної волі. І згодом дообрати до ВСІВ суддів зі спеціалізацією розгляду інвестиційних спорів, таким чином вирішивши це питання з точки зору економії часу і пришвидшення процесу. Це було б комплексним вирішенням питання для розгляду як спорів з інтелектуальної власності, так й інвестиційних спорів. 

Чи є наразі потреба у реформуванні господарської юстиції? 

Мій досвід участі у судовій реформі протягом 8 років показує, що судова система потребує не  кардинального реформування. Судова система потребує вдосконалення. І якраз вдосконалення це складний і довгий шлях. Не бажаючи йти цим довгим шляхом вдосконалення, підвищення кваліфікації і вимог до існуючих інституцій, ми йдемо шляхом кардинального реформування, коли починаємо все спочатку. На мій погляд, практика показала, що це не призводить до тих результатів, які закладаються за мету на початку реформи. Тому я за еволюцію.

Ми маємо нарешті зрозуміти, що кожна країна має свій індивідуальний шлях розвитку судової системи. Дуже нечасто у розвинутих країнах створюються якісь нові спеціальні суди. Звісно, у судів додаються повноваження, і зрозуміло, що з розвитком світової економіки з’являються нові категорії спорів. Але світовий досвід не йде шляхом створення саме нових судів. Лише Україна запровадила такий шлях. На мій погляд, це не найліпший шлях для вирішення питання розгляду нових спорів, зокрема і інвестиційних. 

Які кроки робить КГС ВС у сфері співробітництва задля забезпечення розгляду спорів з інтелектуальної власності? 

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) підписала минулого року з Верховним Судом два меморандуми, спрямовані на те, щоб підвищувати кваліфікацію суддів  та інтегрувати практику розгляду спорів в Україні у світову систему розгляду спорів з інтелектуальної власності. Зокрема, ми тепер маємо право розміщувати свої рішення у базі ВОІВ. Ті рішення, які, на наш погляд, відображають професіоналізм та якість розгляду відповідної категорії спорів.

Другий меморандум спрямований на підвищення кваліфікації суддів, які спеціалізуються на розгляді спорів щодо інтелектуальної власності, оскільки до сьогоднішнього дня ми поки не створили ВСІВ, і справи розглядаються різними судами. Для того, щоб забезпечувати єдність і якість судової практики, нам необхідно підтримувати навчання суддів на відповідному рівні. А для того, щоб це робити професійно, нам допоможе ВОІВ. 

Багато країн мають суди з інтелектуальної власності в різних формах. Є суди, в яких існує відповідна спеціалізація, наприклад, у Китаї. Є країни, які створили окремі ланки. До речі, у Польщі створено суд з інтелектуальної власності, і ми зараз здійснюємо відповідні кроки, щоб отримати досвід створення цього суду, розширюючи наше міжнародне співробітництво.

Безумовно, практика показує, що успіху досягають лише ті країни, які запроваджують відповідну спеціалізацію з розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Тому що це досить складні спори, рішення у яких можуть відразу виходити на світовий рівень. Для того, щоб Україна могла залучати найновіші технології, вона має забезпечити відповідний рівень захисту інвестицій, зокрема і інтелектуальної власності. Для цього нам і потрібно мати відповідний суд, а суддям потрібно постійно підвищувати свою кваліфікацію, ознайомлюватися з найкращими світовими практиками та опановувати їх для найбільш кваліфікованого розгляду спорів відповідної категорії.

Авторы: Вячеслав Хрипун и Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.