Судья и искусственный интеллект: преимущества, вызовы и угрозы – вторая лекция судей КСУ Виктора Городовенко и Галины Юровской, посвященная заключению КСЕС, видео

В Конституционном Суде состоялась вторая лекция по циклу, посвященному Заключению КСЕС «Двигаясь вперед: использование ассистивных технологий в судопроизводстве» от 1 декабря 2023 года № 26 (2023) на тему «Судья и искусственный интеллект: преимущества, вызовы и угрозы».

В этой лекции судья Конституционного Суда Украины Галина Юровская и судья Конституционного Суда Украины, представитель Украины в Консультативном совете европейских судей (КСЕС) Виктор Городовенко сосредоточили внимание на отдельных ключевых аспектах использования ассистивных технологий при осуществлении правосудия, определенных в Заключение КРЕС №26.

Зокрема, на таких:

• штучний інтелект (ШІ) має підтримувати, а не замінювати суддів;
• остаточна відповідальність за судові рішення залишається за людиною;
• на базовому рівні інструменти обробки даних сприяють швидкому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами рішень і наказів;
• використання асистивного штучного інтелекту для допомоги суддям в ухваленні рішень може підірвати здатність кожного судді досліджувати та ухвалювати рішення;
• використання прогностичного кодування може підірвати здатність судді визначати, що є, а що ні, релевантним доказом, і може негативно вплинути на його або її здатність оцінювати надійність доказів;
• інструменти обробки даних, такі як чат-боти, можуть давати неправдиві результати, наприклад, вони можуть створювати фіктивне прецедентне право, що може призвести до судової помилки;
• використання ШІ також може підірвати (послабити) контроль судової системи за розподілом справ;
• технологію можна використовувати лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні і визначенні проваджень.

Ухвалення рішень мають, явно чи неявно, здійснювати лише судді. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології.

Судді також назвали міжнародні та національні нормативні акти, які встановлюють гармонізовані правила у сфері штучного інтелекту, регулюють питання щодо його розвитку, визначають напрями реалізації та пріоритетні сфери застосування.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» від 2 грудня 2020 року № 1556-р. пріоритетними сферами, в яких реалізують завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту в Україні, є: освіта і професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.

Для реалізації цього завдання, зокрема в частині правосуддя, потрібен подальший розвиток уже існуючих технологій у сфері правосуддя (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо), а також упровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення тощо.

Із лекції слухачі також дізнаються про роботу Консультативної ради зі штучного інтелекту (AIAB) при CEPEJ, що надає експертні консультації з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом у судовому середовищі, а також про Ресурсний центр із питань кіберсправедливості та штучного інтелекту, який допомагає отримати загальне уявлення про такі системи ШІ та інші ключові інструменти кіберправосуддя.

У наступній лекції слухачам розкажуть про виклики і проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» детально описувала даний Висновок КРЄС.

З першою лекцією можна ознайомитися за посиланням.

Переглянути другу лекцію:

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.