Верховная Рада приняла закон о возобновлении прав осужденных и взятых под стражу лиц в связи с ненадлежащими условиями содержания – что он предусматривает

Верховная Рада 21 ноября приняла в целом в качестве закона законопроект 5652 о мерах, направленных на восстановление прав осужденных лиц и лиц, заключенных под стражу, в связи с ненадлежащими условиями содержания.

Этот законопроект был подан Кабмином еще 11 июня 2021 вместе с непосредственно связанным с ним законопроектом 5653 о внесении изменений в Уголовный кодекс и Уголовный процессуальный кодекс относительно мер, направленных на восстановление прав осужденных лиц и лиц, взятых под стражу, в связи с ненадлежащими условиями содержания.

Следует отметить, что вступление в силу части норм принятого в целом законопроекта 5652 привязано к внесению изменений в УК и УПК законопроектом 5653, который еще не принят как закон.

Зміни до КВК

Отже, ухваленим законом Кримінально-виконавчий кодекс доповнено нормою про те, що адміністрація установи виконання покарань зобов’язана забезпечувати належні умови тримання засуджених (нова ч. 8 ст. 8).

У ст. 24 КВК встановлено, що без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до 3-х медичних працівників для медичного огляду засуджених та до 2-х представників медіа) мають право голова, заступник голови та члени Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань.

Стаття 107 КВК доповнена нормами про те, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому КВК і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції:

• триматися в належних умовах;
• звертатися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань щодо встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах з метою поновлення порушених прав та у разі незгоди з рішенням Комісії оскаржувати його в судовому порядку.

У ч. 4 статті 113 встановлюється, що кореспонденція, у тому числі в електронній формі, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за відповідною адресою протягом доби з моменту її подання.

Нагадаємо, що чинна редакція цієї норми передбачає, що кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому ВР з прав людини, ЄСПЛ, МКС, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Також КВК доповнено новою статтею 115-1 «Заходи, спрямовані на поновлення прав осіб, засуджених до позбавлення волі, у зв’язку з неналежними умовами тримання».

Відповідно до неї належними умовами тримання є умови, що відповідають вимогам Конституції, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, КВК, інших актів законодавства, а саме:

1) недопущення катувань чи нелюдського або такого, що принижує честь і гідність поводження чи покарання;

2) надання належної медичної допомоги;

3) забезпечення повноцінним харчуванням;

4) забезпечення житлово-побутових умов (жила площа, вільний доступ до туалетних кімнат, достатнє природне освітлення, нормативний температурний режим, провітрювання приміщень);

5) дотримання державних медико-санітарних правил.

Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі виконання покарань на підставі КВК та положення про Комісію, що затверджується Кабміном.

До заходів щодо запобігання триманню засуджених в неналежних умовах належать:

1) переведення до іншого жилого приміщення (камери) з належними умовами тримання;

2) переведення до іншої установи виконання покарань;

3) усунення причин, що роблять умови тримання неналежними, шляхом зменшення наповнюваності жилого приміщення (камери), проведення ремонту, дезінфекції, дезінсекції тощо;

4) інші заходи, необхідні для припинення тримання в неналежних умовах.

До заходів відшкодування за неналежні умови тримання засудженого належать:

1) скорочення строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміна призначеного судом покарання більш м’яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України;

2) звільнення від відшкодування вартості витрат на тримання за весь строк встановленого факту тримання в неналежних умовах.

Право звернутися зі скаргою до Комісії

Засуджений, член його сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.

Комісія з розгляду скарг невідкладно, але не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви, надсилає копію заяви до адміністрації установи виконання покарань.

У 5-денний строк з дня отримання заяви уповноважені члени Комісії з розгляду скарг відвідують відповідну установу виконання покарань та вивчають стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.

Уповноважені члени Комісії під час відвідування установи виконання покарань мають право безперешкодно, із забезпеченням максимального сприяння працівниками та адміністрацією установи виконання покарань, пересуватися територією такої установи, здійснювати аудіо- та відеозапис, ознайомлюватися із звітністю, здійснювати інспектування, подавати письмові запити, перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установи виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням відповідної особи про вжиті (невжиті) заходи відповідальності протягом десяти днів з дня отримання відповідної вимоги), спілкуватися з будь-якими працівниками установи виконання покарань та засудженими (у тому числі на умовах анонімності).

У 3-денний строк з дня відвідування установи виконання покарань Комісія з розгляду скарг приймає рішення, в якому встановлює наявність або відсутність факту та/або строку тримання в неналежних умовах.

Рішення Комісії підписується її членами. Копія рішення Комісії невідкладно, але не пізніше 2 робочих днів з дня його прийняття, надсилається до адміністрації установи виконання покарань та засудженому, члену його сім'ї або близькому родичу, захиснику, які звернулися з відповідною заявою. Адміністрація установи виконання покарань після отримання копії рішення Комісії про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах зобов'язана негайно вжити передбачених заходів щодо запобігання триманню засуджених в неналежних умовах (тобто, переведення, усунення причин тощо) та у 10-денний строк поінформувати про результати Комісію.

Копія рішення Комісії з розгляду скарг, яким встановлено факт та/або строк тримання засудженого в неналежних умовах, невідкладно надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої засуджений відбуває покарання, з метою здійснення контролю за виконанням зазначеного рішення Комісії.

Засуджений у разі незгоди з рішенням Комісії має право оскаржити таке рішення до суду в порядку, передбаченому КПК.

Комісія з розгляду скарг не розглядає повторні заяви засудженого, члена його сім’ї або близького родича, захисника про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах, якщо перша заява вирішена по суті.

Зміни до Закону «Про попереднє ув’язнення»

Також новим законом вносяться зміни до Закону «Про попереднє ув’язнення».

Так, ч. 1 ст. 9, яка регулює права осіб взятих під варту, доповнена нормами про те, що особи, взяті під варту, мають право:

• триматися в належних умовах;
• звертатися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань щодо встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах з метою поновлення порушених прав та у разі незгоди з рішенням Комісії оскаржувати його в судовому порядку.

Також закон доповнили статтею 11-2 «Заходи, спрямовані на поновлення прав осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання».
У ній встановлено, що належними умовами тримання є умови, що відповідають вимогам Конституції, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, цього Закону, інших актів законодавства, а саме:

1) недопущення катувань чи нелюдського або такого, що принижує честь і гідність, поводження чи покарання;

2) надання належної медичної допомоги;

3) забезпечення повноцінним харчуванням;

4) забезпечення житлово-побутових умов (жила площа, вільний доступ до туалетних кімнат, достатнє природне освітлення, нормативний температурний режим, провітрювання приміщень);

5) дотримання державних медико-санітарних правил.

Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі попереднього ув’язнення на підставі цього Закону та положення про Комісію, що затверджується Кабміном.

До заходів щодо запобігання триманню осіб, взятих під варту, в неналежних умовах належать:

1) переведення до іншої камери з належними умовами тримання;

2) переведення до іншої установи для попереднього ув’язнення;

3) усунення причин, що роблять умови тримання неналежними, шляхом зменшення наповнюваності камери, проведення ремонту, дезінфекції, дезінсекції тощо;

4) інші заходи, необхідні для припинення тримання в неналежних умовах.

Заходи відшкодування за неналежні умови тримання осіб, взятих під варту, застосовуються у разі засудження таких осіб за вчинення кримінальних правопорушень та полягають у скороченні строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміні призначеного судом покарання більш м’яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом.

Особа, взята під варту, член її сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.

Комісія з розгляду скарг невідкладно, але не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання заяви, надсилає копію заяви до адміністрації місця попереднього ув'язнення. У 5-денний строк з дня отримання заяви, уповноважені члени Комісії відвідують відповідну установу для попереднього ув'язнення та вивчають стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.

Уповноважені члени Комісії під час відвідування установи для попереднього ув'язнення мають право безперешкодно, із забезпеченням максимального сприяння працівниками та адміністрацією установи для попереднього ув'язнення, пересуватися територією такої установи, здійснювати аудіо- та відеозапис, ознайомлюватися із звітністю, здійснювати інспектування, подавати письмові запити, перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установи для попереднього ув'язнення, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням відповідної особи про вжиті (невжиті) заходи відповідальності протягом десяти днів з дня отримання відповідної вимоги), спілкуватися з будь-якими працівниками установи для попереднього ув'язнення та особами, взятими під варту (у тому числі на умовах анонімності).

У 3-денний строк з дня відвідування установи попереднього ув'язнення Комісія приймає рішення, в якому встановлює наявність або відсутність факту та/або строку тримання в неналежних умовах.

Рішення Комісії підписується її членами. Копія рішення Комісії невідкладно, але не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття, надсилається до адміністрації місця попереднього ув'язнення та особі, взятій під варту, члену її сім'ї або близькому родичу, захиснику, які звернулися з відповідною заявою.

Адміністрація місця попереднього ув'язнення після отримання копії рішення Комісії про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах зобов'язана негайно вжити заходів щодо запобігання триманню осіб, взятих під варту, в неналежних умовах та у 10-денний строк поінформувати про результати Комісію.

Копія рішення Комісії, яким встановлено факт та/або строк тримання особи, взятої під варту, у неналежних умовах, невідкладно надсилається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої особа перебуває під вартою, з метою здійснення контролю за виконанням зазначеного рішення Комісії.

Особа, взята під варту, у разі незгоди з рішенням Комісії з розгляду скарг, має право оскаржити таке рішення до суду в порядку, передбаченому КПК.

Комісія не розглядає повторні заяви особи, взятої під варту, члена його сім’ї або близького родича, захисника про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах, якщо перша заява вирішена по суті.

Також у ч. 8 ст. 13 закону встановлюється, що кореспонденція, у тому числі в електронній формі, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому ВР з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за відповідною адресою протягом доби з моменту її подання.

Нагадаємо, що чинна редакція передбачає, що кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому ВР з прав людини, ЄСПЛ, МКС, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Коли набуде чинності

Прикінцеві положення передбачають, що цей новий Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих норм, які набирають чинності з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання».

Кабмін має до 31 грудня 2024 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Ці окремі норми, які прив’язані до вступу в силу іншого закону про внесення змін до КК та КПК (законопроект 5653 не прийнято), стосуються заходів відшкодування за неналежні умови тримання засудженого у виді скорочення строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміна призначеного судом покарання більш м’яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом, а також норми нового закону, відповідно до якої «заходи відшкодування за неналежні умови тримання осіб, взятих під варту, застосовуються у разі засудження таких осіб за вчинення кримінальних правопорушень та полягають у скороченні строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, заміні призначеного судом покарання більш м’яким або зняття судимості в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України».

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.