Законопроект Президента о гарантиях для НАБУ и САП – какие изменения, внесенные законопроектом 12414, останутся в УПК и законе о прокуратуре

Как сообщала «Судебно-юридическая газета», Президент Владимир Зеленский 24 июля зарегистрировал анонсированный им законопроект 13533, касающийся роли САП и НАБУ. Им отменяется значительный массив изменений, которые были введены принятым 22 июля законопроектом 12414 (Законом № 4555-ІХ) относительно НАБУ и САП. Впрочем – не все.

«Судебно-юридическая газета» проанализировала, как будут выглядеть соответствующие нормы УПК и закона о прокуратуре в случае принятия законопроекта 13533, что в них останется от новелл, внесенных законопроектом 12414, а что будет возвращено к предыдущему состоянию.

Напомним, что НАБУ и САП в своем заявлении уже приветствовали этот законопроект Президента и отметили, что они непосредственно участвовали в его разработке. Следовательно, по их мнению, нормы, остающиеся в УПК и законе о прокуратуре, не представляют угрозы для их самостоятельности.

Статус керівника САП

Отже, керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повертається роль керівника органу прокуратури для прокурорів САП у статті 3 КПК. Відповідно до закону про прокуратуру повертається норма, що керівник САП здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК.

Слід зазначити, що цей статус керівник САП отримав внаслідок вимог міжнародних партнерів законом про посилення самостійності САП, який набув сили у 2024 році.

Щодо вказівок Генпрокурора керівнику органу досудового розслідування

Залишається внесена законопроектом 12414 зміна до п. 2 ч. 2 статті 36 КПК, що Генеральний прокурор (в. о. Генпрокурора) має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов’язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання. Однак законопроектом Президента пропонується уточнити, що таку вказівку Генпрокурор не може давати підрозділам детективів та підрозділу внутрішнього контролю НАБУ.

Водночас, незрозуміло, чи залишається внесена до п. 2 ч. 2 ст. 36 КПК законопроектом 12414 зміна, що після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування Генпрокурор чи в. о. має право доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування. Порівняльна таблиця та текст законопроекту у сканованій копії (станом на 24 липня) містять у цьому аспекті розходження.

Повертається норма до статті 36, що керівник САП, його перший заступник та заступник мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Право доручати досудове розслідування іншому органу

У ч. 5 ст. 36 КПК буде передбачено, що право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки, а також доручати БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Слід зауважити, що до змін, внесених законопроектом 12414, було передбачено, що таке право має також перший заступник і заступник Генпрокурора.

Повертається норма, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Скасовуються внесені до статті 37 доповнення про те, що перший заступник Генерального прокурора, керівник САП, заступники Генпрокурора можуть визначатися прокурорами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному провадженні, виключно рішенням Генерального прокурора або в. о.

Також скасовується норма про те, що у випадках, передбачених частинами 2 і 3 цієї статті, повноваження прокурора, покладені на першого заступника Генпрокурора, керівника САП, заступників Генпрокурора, можуть бути покладені на іншого прокурора органів прокуратури виключно рішенням Генпрокурора (або в. о).

Право передоручати розслідування у разі невиконання вказівок

У ч. 3 статті 39 КПК редагується формулювання, яке було внесене законопроектом 12414 у частині НАБУ.

Так, буде передбачено керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність, а також є підставою для прийняття рішення, визначеного ч. 5 статті 36 КПК (тобто для доручення досудового розслідування іншому органу у разі неефективності – прим. ред.), окрім кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється детективами НАБУ.

Тобто, залишається внесена законопроектом 12414 норма стосовно того, що невиконання буде підставою для «передоручення» іншому органу розслідування через неефективність, однак уточнено, що це не стосується проваджень НАБУ.

Детектив НАБУ може виконувати лише вказівки прокурора САП

У ч. 4 ст. 40 буде передбачено, що слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування. Детектив Національного антикорупційного бюро України зобов’язаний виконувати доручення та вказівки тільки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які надаються у письмовій формі. Невиконання детективом законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення детектива від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування.

Нагадаємо, яке було формулювання цієї норми до внесених законопроектом 12414 змін: «Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність».

При цьому у ч. 3 статті 40-1 КПК все залишається у редакції законопроекту 12414: «Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі. Невиконання дізнавачем законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення дізнавача від проведення дізнання». Тобто, залишається норма про підставу для відсторонення дізнавача.

У ч. 1 ст. 41 буде передбачено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, НАБУ, органів ДБР, органів БЕБ, органів Державної прикордонної служби, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю НАБУ – за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тут все повертається до редакції, яка була до змін.

Підслідність

У п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК стосовно підслідності НАБУ все повертається до стану, який був до прийняття змін.

Спори про підслідність

Виключається норма ч. 12 ст. 216 КПК, яка після внесених законопроектом 12414 змін передбачала, що «спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, БЕБ, вирішує Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки)».

Натомість до статті 218 КПК повертається норма, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або керівник САП (особа, яка виконує його обов’язки).

При цьому додається, що спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Бюро економічної безпеки, вирішує Генпрокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Проникнення до житла без ухвали суду

Перше речення ч. 3 ст. 233 КПК повертається до тієї редакції, що існувала до змін: «Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення».

Також скасовуються зміни до статті 284 КПК стосовно закриття провадження, до статті 294 КПК щодо строку досудового розслідування, до статті 470 стосовно обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості, до статті 480 щодо розширення кола осіб, стосовно яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, до статті 481 стосовно особливого порядку повідомлення про підозру (зокрема, повертається норма стосовно повідомлення народним депутатам про підозру керівником САП).

У статті 8-1 про прокуратуру повертається норма, що прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів САП є керівник САП, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника САП – керівник САП. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням керівника САП (особи, яка виконує його обов’язки).

Що залишається з законопроекту 12414

Крім окремих перелічених вище змін у КПК, внесених законопроектом 12414, залишаються «профільні» зміни, на які, власне спочатку і був спрямований законопроект 12414 – стосовно осіб, зниклих безвісти.

Так, у ч. 1 ст. 615 КПК залишається доповнення, що під час дії воєнного стану за клопотанням потерпілого, який є близьким родичем чи членом сім’ї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, прокурор своєю вмотивованою постановою може визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115, 146-1, 438 і 442-1 КК, пов’язаних із зникненням особи безвісти за особливих обставин у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, за місцем проживання (перебування) потерпілого, який є близьким родичем чи членом сім’ї особи, зниклої безвісти за таких обставин.

Ці положення статті 615 КПК застосовуються також протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Спрощений порядок призначення прокурорів

У перехідних положеннях закону про прокуратуру залишаться норми, які передбачають спрощений порядок призначення прокурорів. А саме, про те, що у період дії воєнного стану:

1) прокурором Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури може бути призначено прокурора прокуратури нижчого рівня в порядку переведення без проведення конкурсу, передбаченого статтею 38 цього Закону, а також особу, яка не обіймала посаду прокурора на день набрання чинності Законом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану».

Така особа має відповідати вимогам до кандидата на посаду прокурора прокуратури відповідного рівня, передбаченим статтею 27 цього Закону;

2) призначення на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури здійснюється на підставі поданої заяви;

3) особи, які не обіймають посаду прокурора, подають документи, передбачені статтею 30 цього Закону;

4) призначення на посаду прокурора осіб, які не обіймають посаду прокурора, здійснюється після проведення спеціальної перевірки у порядку, встановленому Законом «Про запобігання корупції».

Звільнення з посади прокурора і звільнення з адмінпосади

Також залишається нова редакція статті 60 закону про прокуратуру (у редакції законопроекту 12414). Вона передбачає, що прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, якщо:

1) прокурор не надав згоду на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи переведення на такі посади до іншого органу прокуратури протягом тридцяти днів з дати повідомлення його про наявність вакантних посад;

2) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня у разі подання ним відповідної заяви протягом тридцяти днів.

При розгляді питання про звільнення прокурора з цих підстав КДКП забезпечує дотримання гарантій особи щодо участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення. Повторна неявка прокурора на засідання, незалежно від причини, не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Нагадаємо, до змін ця стаття 60 передбачала, що прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням КДКП, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо:

1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;

2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;

3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Також залишаються внесені законопроектом 12414 зміни до статті 41 закону про прокуратуру.

А саме, доповнення ч. 2 ст. 41 новим пунктом 3, що повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі ліквідації органу прокуратури, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури щодо цієї посади.

Також залишається доповнення статті 51 підставою для звільнення прокурора (новий пункт 9-1). Відповідно до них прокурор звільняється з посади у разі незгоди на призначення на вакантну або тимчасово вакантну посаду чи на переведення на такі посади до іншого органу прокуратури у випадках ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності прокурорів органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9-1 не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Та, відповідно, не повертається така підстава для звільнення прокурора, як ліквідація чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (п. 9).

Поліграф та заборони виїзду за кордон – крім службових відряджень

Також прикінцеві положення президентського законопроекту передбачають:

• Підрозділ внутрішнього контролю НАБУ, САП, БЕБ, Офіс генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції за методологією, узгодженою із СБУ, не рідше одного разу на два роки проводить поліграфологічні дослідження працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки, Офіс генерального прокурора України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави-агресора.
• Протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим законом СБУ проводить перевірку працівників НАБУ, САП, БЕБ, Генпрокуратури, ДБР, Нацполіції, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави-агресора.
• Офісу Генерального прокурора та Міністерству юстиції доручено посилити роботу щодо розшуку та видачі іноземними державами (екстрадиції) осіб, які ухиляються від досудового розслідування, судового розгляду чи відбування покарання. У разі необхідності, протягом 3 місяців спільно з Кабміном розробити та подати до Верховної Ради проект змін до законодавства у цій частині.
• Офісу Генпрокурора, Міністерству юстиції, АРМА, НАБУ, БЕБ, ДБР, СБУ, Національній поліції, Державній службі фінансового моніторингу доручено посилити роботу щодо виявлення, розшуку на повернення з іноземних держав активів, здобутих злочинним шляхом. У разі необхідності, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з Кабміном розробити та подати до Верховної Ради законопроект.
• Кабміну та НАБУ доручено протягом одного місяця внести зміни до нормативно-правових актів щодо заборони, на час дії військового стану, виїзду працівників НАБУ за кордон, окрім випадків службових відряджень.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.