Судом визнано недійсним заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету сільради, в частині розпоряджень на користь сільського голови

Ірина Легка,

Головний спеціаліст (із забезпечення зв’язків зі ЗМІ) Херсонського апеляційного суду

Позивачка просила визнати недійсним заповіт у частині розпорядження належною спадкодавцю земельною ділянкою, посилаючись на те, що заповіт був посвідчений секретарем виконкому місцевої ради на користь особи, яка на той час займала посаду сільського голови.

Суд першої інстанції погодився з доводами позову щодо порушення процедури посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевої влади на користь керівника цього органу в порушення приписів ст. 9 Закону України «Про нотаріат», правовим наслідком чого у відповідності до ст. 1257 Цивільного кодексу України (надалі- ЦК) є нікчемність заповіту в цій частині.

Не погодившись із таким рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Херсонського апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції.

Так, згідно зі ст. 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування посвідчують заповіти. При цьому, ст. 9 цього Закону передбачено, що посадова особа органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії на ім'я працівників даного виконавчого комітету, нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, є нікчемним, недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

Як звернула увагу колегія суддів, відповідно до положень ч. 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради. Такий посадовий статус  відповідача на момент посвідчення спірного заповіту секретарем очолюваного ним виконавчого комітету за вище наведеними нормами матеріального права свідчить про недійсність заповіту в цій частині у зв’язку із його нікчемністю. Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою нікчемності заповіту.

Тож Херсонським апеляційним судом залишено оскаржуване рішення без змін.

Судові рішення у вказаній справі можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 652/480/20.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.