Захист приватного життя публічної особи: рішення ЄСПЛ

12:25, 7 августа 2019
Апеляційний суд встановив справедливий баланс між правом заявника на повагу до приватного життя і свободою вираження поглядів журналу.
Захист приватного життя публічної особи: рішення ЄСПЛ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Заявник був відомим громадським діячем і тому не міг очікувати на такий самий захист приватного життя, що й приватна особа, не відома  громадськості.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини, вирішуючи справу «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (заява №14047/16). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Так, в 2011 році після скандалу, пов’язаного із плагіатом, міністр уряду Меркель Карл-Теодор цу Гуттенберг пішов у відставку та переїхав із сім’єю до США.

Через три роки журнал Bunte опублікував статтю про його будинки в Берліні та США. Гуттенберг і його дружина звернулися до журналу з запитом зняти публікацію, але отримали відмову видання. Подружжя звернулося до суду, який видав наказ про заборону наступної публікації фотографій та підписів до них, обгрунтовуючи таке рішення тим, що не існувало переважаючого інтересу суспільства в тому, щоб побачити ці фото.

Втім, апеляційний суд встановив, що публікація матеріалу слугувала не лише для задоволення цікавості громадськості щодо обставин (в тому числі фінансового становища Гуттенберга і його дружини), але також була обґрунтована з огляду на його можливе повернення в політику, зокрема після його появи на публіці 2014 року. Федеральний конституційний суд залишив в силі рішення апеляції.

Посилаючись на статтю 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Гуттенберг звернувся до ЄСПЛ.

У Страсбурзі особливу увагу приділили позиції апеляційного суду щодо можливого повернення політика в громадське життя та високий рівень поганої слави заявника і його дружини в минулому і триваючий інтерес суспільства до життя подружжя.

З урахуванням державних обов’язків, які раніше виконував Карл-Теодор цу Гуттенберг, і обставин його відставки, ЄСПЛ дійшов висновку, що він, безумовно, був відомим громадським діячем і тому не міг очікувати на такий самий захист його приватного життя, що й приватна особа, не відома  громадськості.

Стосовно змісту публікації, Суд зазначив, що фотографії демонстрували лише фасад старої та нової резиденції заявника та його сім’ї. Як з’ясував апеляційний суд, існував незначний ризик того, що ці будинки будуть ідентифіковані, і, таким чином, це викликатиме порушення спокою заявника. Один з будинків лише теоретично використовувався як житло, а фото другого будинку демонструвало лише фасад, видимий з саду, території, недоступної для громадськості. Наприкінці, фотографії та їх підписи розкрили небагато подробиць про життя заявника та його сім’ї.

Євросуд констатував, що апеляційний суд встановив справедливий баланс між правом заявника на повагу до приватного життя і свободою вираження поглядів журналу. З огляду на межі розсуду, надані Договірним державам в таких питаннях, Суд не знайшов жодної підстави замінювати думку німецьких судів своєю власною думкою.

Таким чином, претензії були визнані необґрунтованими, а скарга відхилена.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (заява №14047/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала про рішення ЄСПЛ про баланс інтересів у стосунках із біологічними батьками.

Також ми повідомляли, що спілкування адвоката з ув’язненим можна дорівняти до приватного життя.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду