Чи є належним доказом податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах: постанова ВС

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Фабула справи

Приватне акціонерне товариство звернулось з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення. В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що висновки контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій ПрАТ з контрагентами є помилковими, під час перевірки відповідачу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з цими контрагентами та подальше використання підприємством отриманих від цих контрагентів товарів, робіт та послуг у власній господарській діяльності.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, адміністративний позов задоволено. Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди вказали, що досліджені ними первинні документи в повній мірі підтверджують рух активів між сторонами при здійсненні спірних операцій. Суди зауважили, що під час перевірки контролюючий орган не ставив під сумнів достовірність наданої первинної документації, а висновки відповідача про безтоварність спірних операцій зроблені лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача або з огляду на неможливість проведення звірки цих контрагентів. Ця інформація (за умови невиконання відповідачем обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту порушення платником податків вимог податкового законодавства) не має преюдиціального значення та не є такою, що достовірно та безсумнівно підтверджує відсутність реального руху активів між позивачем та його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів про ненадання контролюючим органом належних та допустимих доказів на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами з огляду на наступне.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Із повним текстом постанови Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше ми розповідали про підстави для залишення позовної заяви без розгляду: позиція Великої Палати Верховного Суду.

Також ми інформували, як отримати судову повістку через смс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.