Православний обряд освячення у школі щодо дитини з іншої конфесії: цікава позиція ЄСПЛ

Суддя Європейського суду з прав людини Ганна Юдківська на своїй сторінці у Facebook оприлюднила цікаве рішення ЄСПЛ у справі Perovy v. Russia, яка стосувалась релігійного питання.

«Якщо є бажання подивитися справжній суддівській діалог всередині ЄСПЛ, сьогоднішнє рішення в справі Perovy v. Russia, прийняте 4 голосами проти 3, дає таку цікаву можливість. Тут не тільки судді меншості написали свою окрему думку, а й судді більшості використали інструмент співпадаючої думки для відповіді на критику колег.

Справа стосувалася православного обряду освячення класу в школі. Родина заявників належала до іншої конфесії. Священник кадив, окропив клас святою водою, роздавав паперові ікони, потім запросив дітей поцілувати розп’яття. 7-річний хлопчик з родини заявників ані поцілував розп'яття, ані хрестився під час обряду – на відміну від інших учнів, за що потім був підданий цькуванню з їхнього боку. Батьки стверджували про порушення прав, гарантованих статтею 9 Конвенції та статтею 2 Протоколу 1.

Більшість палати порушень не знайшла. Вони погодились, що для заявників, які є прихильниками іншої конфесії, навіть сама присутність їхньої дитини під час такої церемонії без попереднього повідомлення може показати відсутність поваги з боку держави до їх права на забезпечення освіти відповідно до своїх релігійних переконань. Тим не менш, не було доказів того, що присутність хлопця під час одноразової короткої церемонії мала вплив на дитину. Обряд був поодиноким випадком без будь-якого примусу, жодного психологічного впливу також не доведено.

Крім того, національні органи влади і суди діяли швидко та адекватно щодо скарг заявників.

Що стосується скарги самого хлопця, «цінності плюралізму і толерантності, дух компромісу та діалогу ...не надають жодній релігійній групі чи особі права не бути свідками окремих чи колективних проявів інших релігійних чи нерелігійних вірувань та переконань». Участь хлопця в обряді не виходила за рамки простої його присутності на церемонії, ні його, ні інших не примушували цілувати розп’яття та брати паперові ікони; отже хлопчик не був примушений брати участь у прояві вірувань іншої конфесії, ані відмовлятися дотримуватися власних переконань.

На думку меншості суддів, попередження батьків було необхідним. Крім того, акцент більшості на «простій присутності» є цілком невірним (тут судді послалися на практику ВС США). Нарешті, щодо відсутності права «не бути свідком окремих чи колективних проявів інших релігійних чи нерелігійних вірувань та переконань» – конкретний шкільний контекст вимагає іншого підходу, і держава порушила обов'язок щодо релігійного нейтралітету.

У відповідь на це більшість роз'яснила, що до висновку, що не було порушено Конвенцію щодо батьків чи дитини, спонукали специфічні обставини справи. У першому дні навчального року в класі стався інцидент, і ніхто не заперечує його неприпустимість. З іншого боку, це не була акція, ініційована школою, і як тільки владі стало про неї відомо, вони засудили той факт, що релігійний обряд проводився без згоди всіх батьків, отже державу важко притягнути до відповідальності після такої реакції.

«Безумовно, мова йде про помилку, але таку, яку, на наш погляд, можна було б вирішити за допомогою конструктивної розмови між батьками та школою, а не серйозними позовами до національних судів та Страсбурзького суду», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ висловився щодо умов розкриття журналістського джерела для розслідування злочину. 

Додамо, що ЄСПЛ постановив рішення у справі про затримання без дозволу суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.