Обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування: позиція КАС ВС

17:30, 30 октября 2020
Приймаючи рішення про обмеження режиму роботи закладу, орган місцевого самоврядування вказав на перевищення допустимого рівня шуму та надходження заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків.
Обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування: позиція КАС ВС

Необґрунтоване обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить суб’єкту підприємницької діяльності, істотно порушує його права та інтереси, зокрема конституційне право на провадження підприємницької діяльності. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця до виконавчого комітету міської ради про скасування рішення, повідомляється на сайті ВС.

Суть спору полягає в тому, виконавчий комітет міськради, погодивши суб’єкту підприємницької діяльності, якому належить заклад сфери обслуговування, режим роботи терміном на три роки, до закінчення встановленого терміну прийняв рішення, яким визнано нечинним попереднє рішення та встановлено новий режим роботи закладу сфери обслуговування шляхом обмеження його роботи в нічний час. Приймаючи рішення про обмеження режиму роботи закладу, орган місцевого самоврядування вказав на перевищення допустимого рівня шуму та надходження заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків. Не погоджуючись із таким обмеженням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив. Суди виходили з того, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх обґрунтувань щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення, зокрема таких, що підтверджують притягнення позивача до відповідальності за порушення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Так само не надано доказів порушення громадського порядку відвідувачами закладу, відображених у протоколах поліції про адміністративні правопорушення чи заявах від мешканців сусідніх будинків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій і залишив касаційну скаргу виконавчого комітету міської ради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін з огляду на таке.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Суд указав, що встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування можливе лише за погодженням із власниками цих організацій.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, під час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення режим роботи закладу сфери обслуговування не був погоджений із власником закладу.

Стосовно доводів скаржника про надходження численних скарг на роботу закладу у зв’язку з перевищенням допустимого шуму колегія суддів зазначила таке.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Водночас, оскільки в цій справі відповідач не подав будь-яких доказів про надходження до нього звернень чи скарг від мешканців сусідніх будинків, а також доказів на підтвердження перевищення позивачем допустимого рівня шуму або невжиття заходів щодо шумоізоляції, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про необґрунтованість встановлення відповідачем обмеження режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить позивачеві.

Постанова Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 305/987/16-а. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Инна Коваленко
    Инна Коваленко
    судья Днепровского районного суда Киева
загрузка...