У яких випадках протокол обшуку є недопустимим доказом: позиція ВС

09:21, 3 ноября 2020
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У яких випадках протокол обшуку є недопустимим доказом: позиція ВС

Протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей (не зазначено марки, моделі, номера, а також характерних ознак), є недопустимим доказом. Протокол пред’явлення потерпілим речей для впізнання, в якому не зазначено ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі, а наведено лише загальні фрази про ознаки таких речей, не описано їх деталей, є недопустимим доказом. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 306/2629/17.

Так, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 

ВС розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, за касаційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, якими ОСОБА_1 було виправдано у вчиненні вказаного правопорушення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд у судовому засіданні, зокрема, дослідив письмові докази у кримінальному провадженні, зокрема протокол обшуку. Суд встановив, що обшук у помешканні ОСОБА_1 проводився працівниками райвідділу на підставі ухвали слідчого судді. Проте в протоколі про обшук у частині опису виявлених та вилучених шуруповертів, перфоратора, електродрелі відсутні ідентифікаційні ознаки зазначених речей.

З огляду на вищевказане суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 89 КПК визнав цей доказ недопустимим. Крім того, суд установив, що протоколи пред’явлення потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 речей для впізнання складено з порушенням вимог ст. 231 КПК, оскільки в них не зазначено докладно ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі, а наведено лише загальні фрази про ознаки таких речей, не описано їх деталей.

Водночас згідно з протоколом пред’явлення речей для впізнання з фототаблицями, свідок ОСОБА_10 впізнав електрокабель, позначений під номером 3, який належав ОСОБА_3, за плямами темно-червоного кольору на кабелі.

Однак у зазначеному протоколі в частині опису трьох електрокабелів, які пред’являлися свідку ОСОБА_10 для впізнання, не описано характерних ознак кабелів, зокрема електрокабеля під номером 3, а саме наявності на ньому плям темно-червоного кольору, а лише зазначено, що всі електрокабелі чорного кольору. Крім того, опис вилучених під час обшуку речей щодо довжини електрокабелів та опис кабелів у протоколах про пред’явлення речей для впізнання містять розбіжності, які ставлять під сумнів впізнання потерпілим ОСОБА_3 саме електрокабеля, який у нього був викрадений та вилучений у ОСОБА_1 під час обшуку. Також суд першої інстанції критично оцінив та визнав недопустимим доказом протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками з огляду на те, що потерпілому, свідкам для впізнання було надано фотознімки чотирьох осіб чоловічої статі, три фотознімки з яких однакової якості друку, а четвертий фотознімок із зображенням ОСОБА_1 містить дефекти друку у вигляді горизонтальних рисок; фотознімки мають суттєві відмінності за кольором, що у свою чергу ставить під сумнів об’єктивність проведення зазначеної слідчої дії.

Крім того, всупереч вимогам статей 228, 231 КПК перед пред’явленням особи для впізнання слідчим не зазначено, за якими саме рисами обличчя потерпілий, свідки можуть впізнати особу, яка буде пред’явлена їм для впізнання. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи провадження в апеляційному порядку, дослідив матеріали кримінального провадження та ретельно проаналізував доводи в апеляційній скарзі, які аналогічні доводам, наведеним у касаційній скарзі прокурора, надавши їм належну оцінку. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Таким чином, даних, які б свідчили, що судом допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, або неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не виявлено.

Раніше ми розповідали, що КПК не передбачає можливості оскарження ухвали про відмову у відкритті кримінального провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами під час судового провадження в апеляційному порядку.

Також «Судово-юридична газета» писала про практику ВС щодо проникнення як кваліфікуючу ознаку пограбування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Инна Коваленко
    Инна Коваленко
    судья Днепровского районного суда Киева
загрузка...