Ч. 3 ст. 186 КК України: грабіж поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення або сховище, що завдав значної шкоди потерпілому

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу  № 199/6058/18, в якій досліджував питання, коли  територія домоволодінням може визнаватися сховищем.

Обставини справи

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська засуджено:

- Особу_1 за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

- Особу_2 за ч. 3 ст. ст.186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

Відповідно до вироку суду, засуджені, попередньо домовившись про вчинення ними крадіжки автомобільних акумуляторів з території домоволодіння, перелізли через металеву огорожу та з ганку літньої кухні  викрали три  автомобільні акумулятори. Відчинивши середні ворота, почали виносити акумулятори. В цей момент власник будинку та інша особа почали кричати, вимагаючи повернути майно. Однак, ігноруючи той факт, що їхні дії були викриті господарем та іншою особою, продовжили свої дії, як відкрите заволодіння чужим майном, утримуючи акумулятори, зникли з місця вчинення злочину, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 2270, 20 гривень.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що доводи засудженого про відсутність кваліфікуючої ознаки – проникнення до іншого сховища тому, що ганок не може бути сховищем,  не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Проникнення як кваліфікуюча ознака грабежу передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи всупереч установленому законом порядку).

При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення грабежу. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. Сховище – це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

Судами встановлено, що для того, щоб потрапити на територію домоволодіння потерпілого, засудженим довелося подолати паркан – металеву огорожу, тобто незаконно проникнути на територію, яка має засоби охорони від доступу сторонніх осіб і використовується для зберігання матеріальних цінностей. Саме територія домоволодіння і є іншим сховищем, незаконне проникнення до якої інкримінувалось обвинуваченим, в свою чергу ганок літньої кухні є місцем, де стояли акумулятори і який знаходиться на згаданій території.

Верховний Суд залишив вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська та ухвалу Дніпровського апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли слідчий може оглянути житло особи без постановлення ухвали слідчого судді.

Також ми писали, що ВС роз’яснив, коли опір представникові влади не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій