За яких умов формальна відмова у прийнятті судом доказів не порушує Конвенцію: позиція ЄСПЛ

10:42, 18 декабря 2020
Метою статті 6 Конвенції є встановлення обов’язку для судового органу провести належну перевірку заяв, аргументів та доказів, наданих сторонами, без шкоди для оцінювання того, чи були вони відповідними.
За яких умов формальна відмова у прийнятті судом доказів не порушує Конвенцію: позиція ЄСПЛ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Формальний підхід суддів до виконання вимог процесуального закону дратує сторін провадження. Адже небажання дослухатися до позиції позивача чи відповідача межує із порушенням гарантій доступу до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ефстратіу та інші проти Греції» (заява № 53221/14), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Суди апеляційної та касаційної інстанцій відмовили Кірякі Ефстратіу та ще чотирьом учасникам провадження у задоволенні їхньої вимоги врахувати докази, які ті вважали вирішальними для розгляду справи. Суди послалися на статтю Цивільного процесуального кодексу країни, яка встановлювала певні вимоги до подання доказів. А саме: подання їх єдиною скаргою. І ця вимога не була дотримана, оскільки скарга містила посилання на матеріали справи суду першої інстанції.

К. Ефстратіу та інші звернулися до ЄСПЛ. Посилаючись на статтю 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд / право на доступ до суду) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вони вважали, що така відмова національних судів була надмірно формалістичною.

У Страсбурзі зазначили, що оскаржувана стаття ЦПК регулювала процедуру, що дозволяє стороні посилатися на свої попередні аргументи під час провадження у вищому суді, переслідувала законні цілі:

– забезпечити належне функціонування судів;

– гарантувати, що будуть враховані докази, на які посилаються сторони в провадженні на апеляційному рівні;

– уникнути зайвого навантаження на апеляційний суд з метою прискорення провадження.

ЄСПЛ також послався на усталену практику суду касаційної інстанції, згідно з якою сторона, якщо вона бажає використати якісь документи в апеляційному суді, повинна послатися на них у конкретний, чіткий і точний спосіб в єдиному документі, а не опосередковано шляхом звичайного посилання на подання в першій інстанції.

Тож постанова касаційного суду не була надмірно формалістичною. Суд лише застосовував процесуальні правила, які були чіткими, доступними та легко зрозумілими для заявників, якому, крім того, допомагав адвокат, який добре знається на судових процедурах.

У ЄСПЛ нагадали, що право на справедливий судовий розгляд могло вважатися ефективним лише якщо запити та зауваження сторін були «заслухані» по суті, тобто належним чином оцінені судовим органом. Іншими словами, метою статті 6 Конвенції є встановлення обов’язку для судового органу провести належну перевірку заяв, аргументів та доказів, наданих сторонами, без шкоди для оцінювання того, чи були вони відповідними.

У зв’язку з цим Високі судді звернули увагу на те, що національні суди в остаточному рішенні фактично врахували показання свідка, на якому наполягали заявники. Тож вони не зазнали жодного непропорційного втручання у права. Відтак ЄСПЛ зауважив відсутність порушення статті 6 § 1 Конвенції.

Раніше ми розповідали, за яких умов опитування свідків за відсутності сторони захисту є прийнятним – позиція ЄСПЛ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду