Коли карантинні обмеження не можуть бути перешкодою для реалізації права на апеляційне оскарження

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу представниці потерпілої – адвоката, котра просила скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно двох осіб. Про обставини справи № 137/785/17 розповіли у пресслужбі Верховного Суду.

Скаржниця вважала, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, адже під час оголошення повного тексту вироку місцевого суду вона та її довірителька були відсутні. До того ж копію судового рішення їй було важко отримати у зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2». Водночас скаржниця звертала увагу на неврахування судом обставини, що через карантинні обмеження потерпіла не змогла вчасно підписати з адвокатом договір про надання правової допомоги.

Касаційний суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, вказавши, що ч. 1 ст. 117 КПК України встановлено: строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об’єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов’язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Як видно з матеріалів провадження, оскаржуваний вирок було проголошено 3 березня 2020 року. Відповідно до аудіо- та відеозаписів судового засідання 3 березня 2020 року та вироку від 3 березня 2020 року потерпіла та її представниця брали участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, а також були присутні в цей день на судових дебатах, де їм під технічний запис було повідомлено, що вирок суду буде проголошено цього самого дня.

Однак, незважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження вироку суду потерпілою закінчувався 20 квітня 2020 року, її представниця подала апеляційну скаргу 28 квітня 2020 року, тобто поза строком на апеляційне оскарження.

Разом з апеляційною скаргою представниця потерпілої подала клопотання про поновлення пропущеного строку. Розглянувши його, суд апеляційної інстанції встановив, що копію вироку від 3 березня 2020 року потерпіла отримала 19 березня 2020 року, тобто мала змогу та час повідомити своєму представникові про судове рішення.

Окрім того, оскаржуваний вирок був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень 6 березня 2020 року, що також давало можливість учасникам провадження ознайомитися із судовим рішенням.

Твердження адвоката щодо неможливості укласти вчасно договір про надання правової допомоги через карантинні заходи також були спростовані апеляційним судом, оскільки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі, якщо клієнт невідкладно потребує правової допомоги, а укладення письмового договору є неможливим, такий договір може вчинятися усно, із подальшим його укладенням у письмовій формі в найближчий строк. Тобто під час надання правової допомоги потерпілій письмовий договір між нею та адвокатом міг бути укладений пізніше або після закінчення карантинних заходів.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.