Коли орган місцевого самоврядування може внести зміни до власного рішення

Орган місцевого самоврядування має можливість вносити зміни до власного рішення, водночас реалізація зазначених повноважень можлива в разі дотримання таких умов:

а) відсутність факту виконання рішення, що змінюється;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов’язаних із реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб’єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення в разі виникнення таких правовідносин.

Верховний Суд у справі № 240/6076/18, аналізуючи доводи касаційної скарги щодо протиправності прийняття відповідачем рішення № 325 від 4 січня 2019 року, яким внесено виправлення у формулюванні рішення № 258 від 30 листопада 2018 року про дострокове припинення повноважень сільського голови, виклавши його в новій редакції, як додаток до рішення № 325 від 4 січня 2019 року, зазначивши в тексті рішення про недовіру сільському голові та змінивши його описову частину, зазначив, що надаючи такому рішенню відповідача правову оцінку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказане рішення за своїм характером та юридичною суттю спрямовано виключно на усунення виявлених технічних недоліків у раніше прийнятому рішенні та сприяє забезпеченню дотримання юридичної визначеності у спірних правовідносинах.

Колегія суддів звернула увагу, що положеннями частини першої статті 28 Закону №280/97-ВР передбачено, що на пленарних засіданнях відповідної ради вирішуються, зокрема питання про:

• прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові (пункт 10);
• прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом (пункт 16).

Таким чином, доповнення раніше прийнятого рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови за пунктом 16 Закону № 280/97-ВР про недовіру сільському голові за пунктом 10 цього ж Закону не є формальним усуненням технічних недоліків у раніше прийнятому рішенні.

Це різні підстави, які можуть зумовлювати одна одну, але вони не є взаємозалежними.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР слідує, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року No 7-рп/2009 надано офіційне тлумачення положенням частин першої та десятої статті 59 Закону No280/97-ВР у контексті оцінки права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни.

Так, у пункті 4 мотивувальної частини зазначеного Рішення Конституційний Суд України вказав на те, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти.

При цьому, у пункті 5 мотивувальної частини цього Рішення Конституційний Суд України наголосив на тому, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Раніше Верховний Суд роз’яснив підстави для видачі судом дубліката виконавчого листа.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.