Оформлення виходу працівників з «карантинної» відпустки: основні нюанси

Україна починає поетапний вихід з карантину. Так, вже з 22 травня планується впровадити другий етап: запрацює міське та приміське транспортне сполучення. Уряд та місцева влада говорить про відкриття метрополітену вже з наступного тижня.

Постає питання: як правильно оформити вихід працівників з так званої карантинної відпустки? Своє роз’яснення надав портал Бухгалтер.UA.

Чи можна відкликати працівника з «карантинної» відпустки?

Чинне трудове законодаство передбачає можливість відкликати працівника з відпустки. Однак зробити це можна лише тоді, коли під час карантину працівнику надали щорічну основну відпустку (ст. 79 КЗпП і ст. 12 Закону про відпустки).

Однак і тут не все так просто. Адже відкликати працівника зі щорічної відпустки можна лише за його згодою і лише в окремих випадках. Яких саме — давайте подивимось:

– відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;

– відвернення нещасних випадків, простою;

– відвернення загибелі чи псування майна підприємства, установи, організації;

– в інших випадках, передбачених законодавством.

Тож, щоб відкликати з щорічної відпустки працівника, одного бажання роботодавця буде замало. Адже працівник вправі відмовився переривати таку відпустку. Більше того, таку відмову не можна вважати порушенням трудового законодавства. Отже, якщо працівник не захоче переривати щорічну основну відпустку, яку йому надали під час карантину, роботодавець нічого не зможе вдіяти в рамках трудового законодавства. Адже він не вправі притягнути такого працівника до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, у разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована як оплата невикористаної частини відпустки.

А от відкликання працівника з інших видів відпусток (навіть за його згодою) не можна. Тож якщо працівнику надали відпустку без збереження зарплати на час карантину, відкликати його з такої відпустки не можна. Аналогічне роз’яснення з цього приводу свого часу надавало Мінсоцполітики у листі  № 576/13/116-16 від 17.10.2016  р.

Якщо все ж роботодавець має достатньо вагому причину для відкликання з щорічної відпустки, яка відповідає одному з чотирьох вище названих підстав (скажімо, відвернення псування майна підприємства через причини, що виникли протягом карантину), то йому слід діяти за наступним алгоритмом.

По-перше, за наявності структурних підрозділів на підприємстві, керівник відповідного підрозділу повідомляє директора доповідною (службовою) запискою про необхідність відкликання працівника (працівників) з шорічної відпустки з зазначенням відповідної причини.

По-друге, роботодавець інформує про зміну ситуації працівника та отримує його згоду на відкликання. Як правило, це оформлюють письмовою заявою працівника. Утім, деякі роботодавці обмежуються підписом підлеглого на наказі про відкликання, вважаючи це засвідченням згоди на відкликання.

По-третє, видається сам наказ про відкликання зі щорічної відпустки, де чітко вказується причина для цього, дозволена законодавством.

Зверніть увагу, що невикористана через відкликання частина щорічної відпустки надається працівникові після ліквідації причини відкликання чи, за його згодою, переноситься на інший час.

Як діяти, щоб працівники вийшли на роботу з «карантинної» відпустки?

Ідеальний варіант — коли період закінчення «карантинної» (як оплачуваної, так і «за свій рахунок») відпустки, яку надали працівникам, співпаде з бажаним строком дати початку відновлення роботи підприємства (ФОПа). Скажімо, відповідні заяви написали «по 11 травня 2020 року включно», а після повідомлень про намір уряду продовжити карантин, вони не писали заяв на продовження. У такому разі жодних додаткових кадрових документів щодо виходу працівників на роботу складати не потрібно.

Складніша ситуація, коли йдеться про оплачувану щорічну відпустку, яка на бажану дату виходу на роботу ще не закінчилася і причин для переривання якої з ініціативи роботодавця нема. Або якщо працівники писали заяву на неоплачувану відпустку «до оголошення Кабінетом Міністрів України про завершення карантину». Адже карантин КМУ встановив наразі до 22 травня, інша річ, що дозволив на одинадцять днів раніше запустити частину бізнесу, нехай навіть і в масках та з дезінфекторами наперевіс.

За таких передумов вихід для грамотного оформлення виходу на роботу все ж є. Перш за все, роботодавцю радимо забезпечити належним чином додаткове інформування працівників про можливість їм стати до роботи у зв’язку із послабленням карантинних обмежень, встановлених Постановою № 343.

Наступний крок – працівнику та роботодавцю потрібно перервати відпустку. Однак трудовим законодавством не регламентованого такої процедури як переривання щорічної основної (додаткової) відпустки чи відпустки без збереження заробітної плати..

Аналогічні дії доведеться виконати і в тому випадку, коли ще триває згідно наказу і «карантинна» відпустка без збереження заробітної плати, а роботодавець і працівник бажають її перервати. Така ситуація буде у випадку, коли, наприклад, «карантинну» відпустку за свій рахунок надали до 22 травня або до іншої, більш піздньої, дати (до завершення карантину рішенням КМУ, до відновлення освітнього процесу в закладі освіти).

Чи зобов’язані працівники виходити на роботу під час карантину, якщо їх підприємству дозволили працювати?

Одразу відповімо категоричне «ні». Якщо не йдеться про відкликання на передбачених законодавством підставах зі щорічної оплачуваної відпустки, повернення з інших видів відпочинку залежить від власної доброї волі працівника. І роботодавцю не вдасться законними методами примусити до такого виходу за відсутності вказаної ролі.

Інша річ, що такий вихід може натикатися на підводні камені через, скажімо, проблеми з транспортним сполученням, або коли вихід певного працівника саме на місце роботи – не обов’язковий (скажімо, це програміст чи копірайтер або дизайнер, який може працювати й з дому). У такому разі радимо обом сторонам, і працівнику, і роботодавцю, у спокійному конструктивному діалозі дійти згоди про роботу в умовах нехай і послабленого, але все ж карантину. Набір інструментів – усе той самий: гнучкий режим робочого часу, дистанційна (надомна) робота, неповний чи скорочений робочий час.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про сплату ЄСВ під час вимушеного простою на підприємстві: роз'яснення

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.