Захист майнових прав у адміністративному порядку: український та міжнародний досвід

Фахівцями Офісу протидії рейдерству було проведено аналіз міжнародного досвіду функціонування механізму захисту прав власників нерухомого майна в адміністративному порядку. Про це інформує прес-служба Офісу протидії рейдерству.

Коментує результати проведеного дослідження світової практики і проводить паралелі із українськими реаліями Віктор Дубовик:

«Адміністративний спосіб захисту прав у сфері державної реєстрації існує не тільки в Україні, а й у інших державах, зокрема у Іспанії, Чехії та Республіці Білорусь. В останній модель адміністративного оскарження реєстраційних дій найбільш наближена до української процедури.

Щоправда, інструменти адміністративного оскарження поширюються не на всі випадки державної реєстрації. Наприклад, в Іспанії в адміністративному порядку можна оскаржити лише рішення щодо іпотеки чи нотаріальних дій, у Чехії — тільки щодо нерухомого майна, а у Республіці Білорусь — щодо дій чи бездіяльності реєстратора. В Україні ж допускається оскарження рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також реєстраційних дій щодо суб’єктів господарювання. Також передбачено можливість оскаржити рішення про відмову в проведенні державної реєстрації, дії або бездіяльність державного реєстратора та суб’єктів державної реєстрації прав. Проте, в Україні в адміністративному порядку не може бути оскаржено рішення про державну реєстрацію, якщо право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.

В Іспанії органом, який проводить процедуру адміністративного оскарження, є Генеральна дирекція по іпотеці і нотаріату, в Білорусії — це територіальна чи республіканська організація щодо державної реєстрації, у Чехії — установа, яка забезпечує функціонування державного реєстру прав на нерухоме майно. В Україні, як відомо, це сфера компетенції Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє як консультативно-дорадчий орган при Міністерство юстиції України.

Звернення до всіх вказаних органів подається у формі письмової скарги. Щоправда, в Україні, Білорусії та Чехії передбачена можливість подати скаргу і в електронній формі. Більше того, у Республіці Білорусь передбачено додаткову опцію – усну скаргу, звернутися з якою може зацікавлена особа, яка вважає, що реєстратор своїми діями або бездіяльністю порушив її громадянські права.

В Чехії власник, дізнавшись, що замість нього в якості власника зазначено іншу особу, має право вимагати від компетентного органу видалення запису про неналежного власника та внесення до реєстру запису про оскарження права. В Іспанії, так звана державна апеляція може бути подана: для скасування реєстраційних дій «володарем права», на користь якого мала відбутися реєстрація; особами, зацікавленими у відповідному реєстраційному записі (наприклад, продавцем нерухомості чи кредитором); нотаріусом, який дозволив зареєструвати акт; органами прокуратури. В Україні скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається особою, яка вважає, що її права було порушено.

Сама процедура адміністративного оскарження в кожній із вказаних країн функціонує з певними національними особливостями.

Міжнародний і український досвід свідчить, що захист порушеного права в адміністративному порядку є зручним та ефективним механізмом».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС роз’яснив зміст поняття «стадія продажу майна».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.