Пішов із життя Притика Дмитро Микитович

На 79-му році життя помер Притика Дмитро Микитович.

Понад пів століття він віддав юридичній справі, людина-епоха, видатна особистість, яка стояла біля витоків судової системи незалежної України, її інституційного становлення та розвитку законодавства. З 1969 року працював у Державному арбітражі УРСР, де пройшов шлях від старшого консультанта до головного державного арбітра. Очолював Вищий арбітражний суд, далі - Вищий господарський суд України впродовж 15 років.

Був доктором юридичних наук, професором, академіком Національної академії правових наук, заслуженим юристом України. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ, ІІ, І ступенів та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Двічі  був обраний депутатом Верховної Ради України.

Дмитро Микитович - один із головних учасників розробки нового Господарського процесуального кодексу та ряду інших законопроектів, що стосуються судоустрою та судочинства. Брав участь у розробці Цивільного кодексу України, Конституції України та змін до неї.
Автор численних наукових праць, монографій, навчальних посібників, коментарів тощо. У 1993 та 2003 роках захистив дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук. Його наукові праці значною мірою сприяли становленню незалежної судової влади в Україні, реалізації положень Конституції, вдосконаленню організації та діяльності системи арбітражних судів.
Плідна та ініціативна діяльність Дмитра Микитовича Притики відзначена численними державними та недержавними нагородами. Серед них - ордени "За заслуги" III, II, І ступенів, орден "Слава на вірність Вітчизні" III ступеня, медаль "1500-­річчя Києва", медаль "Ветеран праці", "Медаль Жукова", Почесні відзнаки Міжнародного Фонду юристів України, Ради суддів України, Вищої ради юстиції, знак "Почесний працівник господарського суду України". Дмитро Микитович - лауреат Міжнародного Біографічного Центру та Міжнародного Біографічного інституту (Кембридж), "Людина досягнень" у галузі "Право" (1996). Удостоєний "Золотої Зірки" (1997), "Зал Слави" (номінація "500 видатних діячів століття", 1998). Удостоєний почесної нагороди Американського Біографічного Інституту "Хто є хто у світі". Відзначений грамотами Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля УПЦ Блаженнійшого Володимира, орденом "Святого Рівноапостольного князя Володимира" І ступеня (2003).

Дмитро Микитович Притика - лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2003). За особисті досягнення у сфері розвитку дружби між народами йому присвоєно почесне звання "Народний Посол України" (1998). Він відзначений у номінаціях "Людина 2000 року", "Людина 2002 року" та "Хто є хто в Україні".

Редакція «Судово-юридичної газети» висловлює свої співчуття родичам та близьким Дмитра Микитовича.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.