Керівник Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України Віктор Дубовик відповів на три найпопулярніших питання щодо проблематики рейдерства у сфері державної реєстрації. Про це повідомила пресслужба відомства.
— Поняття «реєстраційне рейдерство», як, власне, і саме визначення «рейдерство», не закріплено на законодавчому рівні і не визначено у Кримінальному кодексі (КК) України, як окреме кримінально-каране діяння. При цьому низка норм КК України (наприклад, положення статей — 190 «Шахрайство», 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», 205-1 «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців», 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації» та ін.) містить ознаки кримінальних правопорушень, які можна трактувати як рейдерські дії. Тож представники як юридичної спільноти, так і громадянського суспільства, обізнані із правовою природою цього явища.
Рейдерство — це не українське ноу-хау, воно існує не тільки у нашій державі, але й досить поширене у міжнародній практиці, і в кожній іноземній юрисдикції має свої особливості.
В Україні це багатокомпонентне явище, яке має різні іпостасі і передумови: майнові чи корпоративні спори, шахрайські дії, кіберзлочини, порушення у сфері державної реєстрації тощо. Тож, як на мене, передбачити у законодавстві (скажімо, у тому таки КК України) норму, присвячену всім можливим проявам рейдерства, яка б не стала абстрактною, бланкетною чи казуїстичною новелою, досить складно. І чи потрібно взагалі це робити?.. По-перше, це може суттєво ускладнити правозастосовну практику. По-друге, і сьогодні в арсеналі судової влади, правоохоронної системи і Міністерства юстиції України є достатньо законодавчих механізмів для ефективної боротьби із цим явищем.
Одним із пріоритетних завдань Міністерства юстиції, зокрема і Офісу протидії рейдерству, є реагування на порушення в сфері державної реєстрації, протидія незаконним реєстраційним діям, за допомогою яких у більшості випадків і відбувається атака на бізнес, або незаконне заволодіння майном, тобто боротьба із «реєстраційним» рейдерством.
При цьому, як показує практика, не кожне порушення в сфері державної реєстрації можна трактувати як рейдерські дії. Більше того, протягом 2020 року в Мін’юсті ми фіксуємо позитивну динаміку — кількість випадків зухвалого, очевидного рейдерства у сфері державної реєстрації суттєво скоротилася, а у більшості розглянутих реєстраційних кейсів констатуємо, що оскаржувані рішення державних реєстраторів повністю відповідали законодавчим вимогам.
— У суспільстві існує усталена думка про те, що рейдерське захоплення починається із «маски-шоу». Слід розуміти, що реалізація сценарію фізичної атаки на майно чи бізнес — це, так би мовити, вершина айсбергу: цьому, як правило, передує внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і (або) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У такій ситуації дуже важливо обрати правильний спосіб захисту свої прав та інтересів. Скажімо, якщо невідомі особи намагаються незаконно проникнути на вашу приватну територію з метою захоплення нерухомого майна, потрібно звертатися до правоохоронних органів, а не до Офісу протидії рейдерству. Зарадити у випадку силового сценарію рейдерської атаки ми, на жаль, не можемо, але ми в змозі викорінити її першопричину: якщо нею були незаконні реєстраційні дії, то в найкоротші терміни (у випадку очевидних, грубих порушень законодавства — протягом доби) Міністерство юстиції України може скасувати такі дії, оперативно відновивши майнові і корпоративні права.
Тож, якщо ви зіткнулися з незаконними діями державних реєстраторів, потрібно негайно звертатися до Офісу протидії рейдерству. Як це зробити, детальна інформація міститься тут.
Існують випадки, коли особа, яка вважає, що її права порушені діями, рішеннями або бездіяльністю державного реєстратора, може звернутися виключно до суду. Наприклад, якщо було пропущено строк для адміністративного оскарження реєстраційних дій (минуло більше 60 днів із моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав), чи йдеться про оскарження рішень, прийнятих державним реєстратором до 1 січня 2016 року (тоді Мін’юст ще не мав відповідних повноважень), або ж оскаржуються нотаріальні дії/ відмова в їх вчиненні (приписи статті 50 Закону України «Про нотаріат»).
Є ще одне «але». Паралельне застосування механізмів адміністративного і судового оскарження може унеможливити задоволення скарги Мін’юстом: відповідно до вимог законодавства ми відмовляємо у задоволені скарги, коли наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, із того самого предмета і підстав.
Чітке розуміння, в якій ситуації, до якого органу звертатися: коли — до Мін’юсту, коли — до правоохоронців, а коли — виключно до суду, — запорука ефективного захисту своїх прав та інтересів!
— Чарівної пігулки від «реєстраційного» рейдерства, звісно, не існує. Але є 3 базові правила майнової і корпоративної профілактики, які допоможуть максимально убезпечитися від рейдерської «хвороби».
На необхідності їх дотримання фахівці Офісу протидії рейдерству вже неодноразово наголошували, тож вкотре їх назву.
Правило 1. Подбайте про те, щоб відомості про об’єкти нерухомого майна чи речові права на земельні ділянки були внесені до державного реєстру. Це суттєво знизить ризики підробки документів, убезпечить вашу власність від посягань шахраїв.
Правило 2. Передбачте антирейдерські запобіжники в статуті підприємства. Наприклад, встановіть обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ).
Правило 3. Періодично перевіряйте записи в реєстрі. Скористайтеся послугами новітніх моніторингових сервісів, які дозволяють отримати миттєві повідомлення про зміну статусу будь-яких об'єктів нерухомого майна у Державному реєстрі прав.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, як максимально убезпечити своє майно від рейдерства.
Нагадаємо, Мін’юст спростовує міфи щодо реєстрації громадських формувань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.