Кабмін просять переглянути посадові оклади працівників апаратів судів

09:58, 23 октября 2020
Уряд закликають переглянути схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів та збільшити фонд оплати праці працівників апаратів судів.
Кабмін просять переглянути посадові оклади працівників апаратів судів

У середу, 21 жовтня, на офіційному сайті Кабінету Міністрів України зареєстрували петицію №41/003728-20еп «Посадові оклади працівників апаратів судів», у якій просять Уряд переглянути схему посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців - працівників апаратів судів, з метою знищення дискримінації в окладах державних службовців вищої та нижчої ланки судової системи.

Також Кабмін просять переглянути фінансування судової системи України у 2020 році та проєкт бюджету на 2021 рік, збільшивши фонд оплати праці працівників апаратів судів.

Автором петиції є Володимир Кісельов.

Станом на 23 жовтня петицію підписали 1489 осіб із 25000 необхідних.

Повний текст петиції:

«В умовах політичних, соціальних та економічних реформ, що впроваджуються сьогодні в українському суспільстві, ми - працівники апарату судів України, виконуємо роботу, без якої є неможливим здійснення правосуддя суддями, несемо на собі тягар посадових обов'язків та відповідальності, отримуючи за свою працю заробітну плату, яка ніяк не співвідноситься з тим навантаженням, яке нам доводиться виконувати. Оплата нашої праці є прямим порушенням декількох положень Конституції України:

Згідно із ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Згідно ст. 48 кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Відповідно до ст. 47 кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно із ст. ст. 21, 43 Конституції України, ст. ст. 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. При цьому право на працю, безпосередньо включає право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне існування людини та її сім'ї. Звідси, особливого значення набуває право на своєчасне одержання винагороди за працю та її правовий захист.

Таким чином, вирішення проблеми правового захисту права працівника на своєчасне отримання гідної заробітної плати цілком відповідає запитам сучасності, а також має велике значення для сьогодення тому, що не тільки Україна, а й країни, які проходять етап становлення ринкової економіки, мають подібні проблеми з реалізацією права на заробітну плату. При цьому захист прав працівника є одним із основних напрямків правового впливу в сфері праці, із врахуванням значення права на заробітну плату як засобу реалізації права на гідний рівень життя, забезпечення правового захисту права на заробітну плату є одним із актуальних напрямків реалізації захисної функції трудового права в сучасних умовах.

Варто зауважити, що відповідно до ч.2 ст.50 ЗУ «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) премії (у разі встановлення). При цьому, враховуючи посадовий оклад, встановлений Кабінетом Міністрів України у постанові №15 від 15.01.2020 року та з урахуванням вимог податкового законодавства України, склалась така ситуація, коли надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця не є складовою заробітної плати державного службовця, тобто стимулюючими виплатами, а є складовою заробітної плати, яка покликана дотягти посадовий оклад спеціаліста категорії ВЗ до рівня мінімальної заробітної плати.

При прийомі на роботу нам доводилося проходити суворий конкурсний відбір, до нас ставилися високі вимоги як професійного, так і етичного плану, ми приймали присягу державного службовця, свідомо погоджуючись на певні службові обмеження, позбавивши себе права на страйк як засіб боротьби з ігноруванням наших законних вимог, маючи надію на належну оплату нашої праці, покликаної на забезпечення практичної реалізації функцій судової системи держави. Наші сподівання не були наївними мріями, вони ґрунтувалися на глибокому переконанні, що держава не знехтує вимогами власного законодавства, не поставить нас на межу бідності.

У час загрози державному суверенітету України, нестабільної економічної ситуації, поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, невпинного зростання цін на комунальні тарифи, продукти харчування, ліки, товари та послуги, що необхідні для життя кожної людини, працівники апарату суду отримують мізерну заробітну плату.

Судова влада являється третьою гілкою державної влади в Україні. Без виконання посадових обов'язків працівниками апарату суду здійснення правосудця є неможливим. Також, не зайвим буде нагадати, що для зайняття відповідних посад державних службовців законодавцем визначено жорсткі вимоги щодо рівня освіти, досвіду роботи, несумісності та обмеження у отриманні додаткових доходів. Однак, як бачимо на практиці, заробітна плата державного службовця - працівника апарату суду та вимоги щодо його кандидатури на займаній посаді не співвідносяться за матеріальними показниками та, аж ніяк, не відповідають реаліям життя українського суспільства.

Для детальнішого роз'яснення парадоксальності розміру посадового окладу працівника апарату суду варто дати визначення простої, декваліфікованої праці. Так, проста праця — праця некваліфікованого робітника, яка не вимагає спеціальної підготовки і є витрачанням простої робочої сили. Проста праця існує навіть у найрозвинутіших країнах світу у формі некваліфікованих і мало кваліфікованих видів праці. Законом встановлено мінімальний розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю. Буде логічним припустити, що за кваліфіковану працю державного службовця - працівника апарату суду, держава не може встановлювати заробітну плату в розмірі мінімальної, фактично прирівнюючи кваліфіковану працю працівників апаратів судів і з наявністю вищої освіти, стажем роботи, високими діловими та морально-етичними якостями до простої, некваліфікованої праці.

Законодавством України передбачено, що державні службовці - працівники судів, позбавлені права займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. До прикладу, таких обмежень законодавцем не передбачено для інших працівників державних органів (медиків, вчителів та інших). Відтак, усі інші джерела доходів для працівників апаратів судів - державних службовців, є незаконними. Прикро, що державна влада, так безвідповідально та легковажно пригнічують соціально незахищених державних службовців - працівників апаратів судів, посадовий оклад яких є навіть нижчим за мінімальну заробітну плату.

Працівники апарату суду щомісячно живуть надіями на «листи щастя» у вигляді листів Територіальних управлінь Державної Судової адміністрації України щодо встановлення премій та надбавок, кожного місяця відкладаючи свої плани та потреби на потім. А чи наступного місця пощастить отримати хоч щось? Але ж, якщо не буде цих доплат, як можна прожити на оклад?!!

На таке існування заслуговують працівники апарату суду? Адже розмір заробітної плати працівників апарату суду не забезпечує належний рівень їхнього життя, суперечить вимогам часу і не відповідає тому рівню обов'язків і відповідальності, які покладені на працівників апаратів судів при виконанні ними функцій держави.

Так, порівняно з іншими роками, а саме 2018 та 2019 розмір заробітної плати працівників апарату суду постійно зменшується, для порівняння наводимо середній розмір заробітної плати керівника апарату, помічника судді, секретаря судового засідання, секретаря суду, архіваріусу, діловода:

Заробітна плата керівника апарату в середньому за 2018 рік склала - 26 000, 00 грн, за 2019 рік - 23 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 15 000, 00 грн.

Заробітна плата помічників судді в середньому за 2018 рік склала - 20 000, 00 грн, за 2019 рік — 17 000, 00 грн, тоді як у 2020 році -11 000, 00 грн.

Заробітна плата консультанта в середньому за 2018 рік склала - 15 000, 00 грн, за 2019 рік - 10 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 5 000, 00 грн.

Заробітна плата секретаря судового засідання в середньому за 2018 рік склала - 15 000,00 грн, за 2019 рік - 9 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 5 000, 00 грн.

Заробітна плата секретаря суду в середньому за 2018 рік склала - 11 000, 00 грн, за 2019 рік - 8 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 5 000, 00 грн.

Заробітна плата діловода в середньому за 2018 рік склала - 11 000, 00 грн, за 2019 рік - 7 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 5 000, 00 грн.

Заробітна плата судового розпорядника в середньому за 2018 рік склала - 15 000,00 грн, за 2019 рік - 10 000, 00 грн, тоді як у 2020 році - 5 000,00 грн.

Вказаний розмір заробітної плати зазначений без вирахування податків та інших обов’язкових платежів, які складають приблизно 18% заробітної плати.

З огляду на зазначений аналіз, можна дійти висновку, що розмір заробітної плати працівників апарату суд порівняно з 2018 року зменшився ВДВІЧІ!!!

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень.

Згідно штатного розпису посадові оклади працівників апарату суду складають:

помічник судді - 9 921, 00 грн; керівник апарату - 11 690, 00 грн; заступник керівника апарату - 11 100, 00 грн; головний спеціаліст - 5 300, 00 грн; консультант суду - 4 250, 00 грн; секретар судового засідання - 4 250, 00 грн; старший секретар суду - 4 250, 00 грн; старший судовий розпорядник - 4 250, 00 грн; судовий розпорядник - 4 204, 00 грн; секретар суду - 4 204, 00 грн; діловод - 4 288, 00 грн; архіваріус - 4 162, 00 грн; завідувач господарства - 4 540, 00 грн; прибиральник службових приміщень - 2 572, 00 грн.

Тобто, із наведеного вбачається, що розмір посадового окладу деяких категорій працівників апарату суду є нижчим за встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 68 Конституції України задекларовано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Виникає питання, чому працівники апарату суду, які є складової частиною третьої гілки влади - судової влади, зазнають постійної дискримінації, та щодо їх прав та обов’язків немає ніякого дотримання Конституції та законів України?!

Окрім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень. Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі

- набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, (ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

З огляду на зазначене визначення терміну «Прожитковий мінімум» можна зробити висновок, що до нього не входить витрати на проїзд та сплату житлово-комунальних послуг. При цьому заробітна плата деяких категорій працівників апарату суду (секретаря суду, секретаря судового засідання, діловода, судового розпорядника та архіваріуса) складає (з вирахуванням податків та зборів) 3 500, 00 грн. - 4 000, 00 грн.

У свою чергу, кількість робочих днів у місяці в середньому 22 дні, враховуючи те, що вартість проїзду у громадському транспорті в одну сторону в середньому складає 10 грн. (не враховуючи те, що більшості з працівників потрібно добиратися до роботи двома видами транспорту) то лише на проїзд на роботу працівниками апарату суду витрачається в середньому 500-1000 грн.

Віднімемо ще витрати пов’язані з оплатою комунальних послуг, які тільки за однокімнатну квартиру складають від 500, 00 грн. до 1 500, 00 грн. (в залежності від опалювального сезону). І як наслідок, працівники апарату суду не отримують навіть законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб!!!!

Окрім того, більшість працівників мають на своєму утриманні малолітніх дітей та деякі діти перебувають на утриманні лише у одного з батьків. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В свою чергу, заробітна плата працівників апарату суду не дозволяє забезпечити нормальним рівнем навіть себе, не говорячи вже про малолітніх дітей!!!

При цьому індекс інфляції у 2020 році складає (у відсотках): Січень - 100,2; Лютий - 99,7; Березень - 100,8; Квітень -100,8; Травень - 100,3; Червень - 100,2; Липень - 99,4; Серпень - 99,8; Вересень - 100,5.

З огляду на наведене, на стрімкий ріст цін, ми - працівники апарату суду опинилися у становищі, коли просто не можемо забезпечувати себе та своїх дітей на ті «заробітні плати», які виплачує нам держава!!! Крім того, варто зазначити, що суди щоденно справляють правосуддя навіть в умовах введеного карантину, ризикуючи своїм здоров'ям та життям.

З метою недопущення масового звільнення працівників судів, які не в змозі вижити на мізерну заробітну платню, у зв’язку із відсутністю достатнього фінансування та недопущення колапсу у судовій системи, оскільки її функціонування без апарату суду не можливе, просимо переглянути СХЕМУ посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців - працівників апаратів судів, з метою знищення дискримінації в окладах державних службовців вищої та нижчої ланки судової системи, а також просимо переглянути фінансування судової системи України у 2020 році та проект бюджету на 2021 рік, збільшивши фонд оплати праці працівників апаратів судів».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чому зарплати працівників апарату суду нижчі за мінімалку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Сидор
    Наталья Сидор
    судья Львовского окружного административного суда
  • Людмила Шестаковская
    Людмила Шестаковская
    судья Оболонского районного суда Киева
загрузка...