«Спрощена система» реєстрації права власності на нерухомість, побудовану до 5 серпня 1992 року

Непоодинокими є випадки, коли особа має житловий, садовий або дачний будинок, будівництво якого було завершено до 5 серпня 1992 року, однак право власності на нього не зареєстровано. Виникає запитання, як правильно зареєструвати за собою право власності на такий об’єкт та які документи потрібно для цього підготувати.

Про важливі нюанси державної реєстрації права власності на зазначені об'єкти розповів начальник відділу розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомого майна Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Олег Лук’янчиков.  

«Законодавством передбачено 2 пакети документів, що подаються для державної реєстрації права власності на житловий, садовий або дачний будинок, закінчений будівництвом до 5 серпня 1992 року, залежно від того, чи здійснювалося на території відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням об’єкта нерухомого майна ведення погосподарського обліку», - наголосив Олег Лук’янчиков.

Так, статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) передбачений перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

У такому випадку для реєстрації подаються:

1. виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (або сільським головою, якщо такий орган не створений), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2. документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП).

Для здійснення державної реєстрації права власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Разом з тим, зазначає Лук’янчиков, у пункті 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі – Порядок), визначений перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності у випадках, коли за місцезнаходженням об’єкта нерухомого майна не здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Цей перелік включає такі документи:

1. технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
2. документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Присвоєння адреси здійснюється органом місцевого самоврядування, про що видається відповідний документ.

Слід враховувати, що довідка за результатом проведення технічної інвентаризації (видана суб’єктом технічної інвентаризації), в якій зазначається адреса об’єкта нерухомого майна, не є належним документом, що підтверджує присвоєння йому адреси.

Водночас, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в ДРРП. У такому разі заявник у поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об’єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреса об’єкта нерухомого майна.

«Слід пам’ятати, що подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини першої статті 23 Закону), а у разі неподання у подальшому необхідних документів – рішення про відмову у державній реєстрації права власності (пункт 8 частини першої статті 24 Закону)», - зауважує експерт.

Також слід розуміти, що Законом і Порядком чітко визначено перелік об’єктів нерухомого майна, на які може бути зареєстровано право власності на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону або пунктом 42 Порядку, до яких належать:

• індивідуальні (садибні) житлові будинки;
• садові будинки;
• дачні будинки;
• господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них.

Отже, доцільно враховувати, що у разі, якщо об’єкт нерухомого майна закінчений будівництвом до 5 серпня 1992 року, однак не належить до жодного з вищезазначених типів об’єкта нерухомого майна, то державна реєстрація права власності на такий об’єкт проводиться на підставі документів, передбачених пунктом 41 Порядку. У такому випадку, окрім технічного паспорта та документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, потрібно також подавати документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Додатково може вимагатися подання:

1. письмової заяви або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна – у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність;
2. договір про спільну діяльність або договір простого товариства – у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності.

Також «Судово-юридична газета» писала про позицію ВС щодо держреєстрації розірвання договору оренди в односторонньому порядку за умови письмового попередження заінтересованої сторони.

Додамо, що ми повідомляли, в яких випадках передбачено проведення технічної інвентаризації на нерухомість.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.