ЄС посилив міграційне законодавство: кого триматимуть у закритих таборах
З 12 червня в Євросоюзі набули чинності нові правила надання притулку. Це наймасштабніша реформа, покликана знизити кількість шукачів притулку, пише DW.
Згідно з новою Загальноєвропейською системою надання притулку (CEAS), для заявників запроваджується попередня перевірка на зовнішніх кордонах ЄС, а для вихідців із країн, громадянам яких притулок надають рідко, — прискорена процедура у прикордонних центрах. Це означає, що справи громадян, наприклад Пакистану, Ірану, Росії, Туреччини, Венесуели, Нігерії або Демократичної Республіки Конго відтепер направлятимуться на прискорений розгляд безпосередньо на кордоні, а самі вони в цей час утримуватимуться у фактично закритих таборах.
Після відмови у наданні притулку заявники мають бути депортовані до країн походження не пізніше ніж через 12 тижнів. Крім того, Брюссель має намір збільшити кількість держав, визнаних безпечними, що дозволить відхиляти більшу кількість клопотань.
Експерт з міграції скептично налаштований щодо CEAS
Експерт з питань міграції, засновник аналітичного центру «Європейська ініціатива стабільності» (ESI) Геральд Кнаус сумнівається в ефективності обраного підходу. «Ці так звані прикордонні процедури вже можна було задіяти в останні роки, тепер вони є обов’язковими. В ідеальному випадку вже через 12 тижнів буде встановлено, що той чи інший бангладешець в Італії або ж пакистанець у Греції не потребують надання захисту. І тоді залишається відкритим питання, що відбуватиметься далі», — пояснює Кнаус.
За його словами, депортація мігрантів до країн походження залишається складним завданням, а особи, які отримали відмову в наданні притулку, найімовірніше, спробують щастя в іншій державі ЄС. Хоча відповідальність за це несуть Італія, Греція та Іспанія — країни першого в’їзду. «Взагалі-то вони й раніше були зобов’язані проводити відповідні процедури для тих, хто прибував до них. Це просто не працювало. Чому має запрацювати зараз? Побачимо через кілька днів», — ділиться експерт.
Більшість шукачів притулку не проходять прискорені процедури на кордоні
За даними Єврокомісії, у 2025 році найбільше шукачів притулку прибули до ЄС з Афганістану та Сирії. Частка задоволення клопотань громадян цих країн перевищує 20%. Таким чином, вони не підпадають під дію прискорених прикордонних процедур, їхні заяви розглядаються у звичайному порядку. Однак і за це несуть відповідальність країни першого в’їзду.
Геральд Кнаус очікує, що такі люди, як і раніше, проходитимуть звичайну процедуру: «І, ймовірно, продовжать рухатися далі — до тих країн Євросоюзу, які за останні десять років ухвалили понад половину всіх позитивних рішень щодо надання притулку в ЄС. Це Німеччина та Австрія — держави, що не перебувають на зовнішньому кордоні ЄС. Таким чином, у цьому плані нічого не змінилося».
Глава МВС Німеччини Александер Добріндт припускає, що набуття чинності CEAS полегшить повернення шукачів притулку з Німеччини до країн першого в’їзду. Міністр повідомив про відповідні запевнення з боку влади Італії, Греції та інших таких держав.
Щоб полегшити їхнє становище, CEAS передбачає «обов’язкову солідарність» з боку інших країн-членів ЄС, які повинні будуть брати на себе розгляд заявок про надання притулку. Як це працюватиме на практиці, поки що не зрозуміло. Координацією процесу має займатися Єврокомісія. Польща та Угорщина принципово відмовляються від участі в ньому. Німеччина, за даними МВС, цього року не має наміру приймати шукачів притулку, оскільки, як стверджується, і так не справляється з навантаженням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
