Омбудсман зможе видавати обов’язкові приписи і ініціювати відповідальність посадовців
Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув законопроєкт № 13181 про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, поданий групою народних депутатів на чолі зі спікером Русланом Стефанчуком.
Під час обговорення Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що законопроєкт є результатом тривалої спільної роботи парламенту, Офісу Омбудсмана, громадянського суспільства та міжнародних партнерів і спрямований на оновлення інституції відповідно до сучасних викликів, зокрема в умовах воєнного стану, а також до європейських стандартів захисту прав людини.
За його словами, законопроєкт має важливе значення для євроінтеграції України та виконання зобов’язань у межах переговорів про вступ до ЄС. Він також враховує рекомендації міжнародних організацій щодо розширення повноважень Омбудсмана, підвищення прозорості процедури призначення та забезпечення фінансової незалежності інституції.
Документ передбачає комплексні зміни, зокрема розширення повноважень Уповноваженого, посилення парламентського контролю за дотриманням прав людини, впорядкування діяльності Секретаріату та представників, а також удосконалення механізмів розгляду звернень громадян і функціонування Національного превентивного механізму.
У Комітеті наголосили, що ухвалення законопроєкту є важливим для збереження міжнародного статусу інституції та проходження відповідної акредитації, а також для підвищення ефективності реагування на порушення прав людини.
Як раніше розповідала «Судово-юридична газета», новели проєкту, на відміну від положень чинного закону, спрямовані на суттєвий перегляд правового статусу, функцій та повноважень Уповноваженого в частині посилення його впливу у механізмі держави, його ролі у захисті порушених прав громадян, включаючи надання права:
- видавати фактично обов’язкові до виконання приписи та ініціювати притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у разі їх невиконання;
- надавати позицію Уповноваженого до проєктів законів та інших нормативно-правових актів, якщо їх прийняття вплине на права і свободи людини і громадянина;
- звертатися до Верховної Ради з пропозицією створення тимчасової слідчої або тимчасової спеціальної комісії тощо.
Пропонується, щоб об’єктом контролю Уповноваженого була не лише діяльність суб’єктів владних повноважень, а й громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, їх посадових і службових осіб щодо яких Уповноважений наділяється правом вносити подання для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.
Також пропонується змінити статтю 208 Регламенту Верховної Ради, яка регулює порядок призначення на посаду та звільнення Омбудсмена.
Нагадаємо, наразі передбачено, що кандидатуру на посаду Уповноваженого з прав людини пропонує Верховній Раді спікер парламенту.
Відповідно до змін пропозиції щодо кандидатур на посаду Уповноваженого можуть бути внесені до Комітету, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина, головою Верховної Ради, або не менше ніж 45 народними депутатами України.
Висування кандидатури на посаду Уповноваженого здійснюється:
- не раніше ніж за 45 і не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку, на який було призначено Уповноваженого;
- у 20-денний строк з наступного дня після припинення його повноважень звільнення або відмови від набуття повноважень Уповноваженого;
- у 10-денний строк з моменту оголошення результатів голосування, якщо Уповноваженого не було призначено.
Крім того, у Регламенті пропонується встановити, що звільнення з посади Уповноваженого здійснюється за поданням голови Верховної Ради або на вимогу не менш ніж однієї четвертої народних депутатів від конституційного складу за наявності відповідного висновку тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради.
Законопроєкт передбачає зміну вимог до кандидатів в Омбудсмени, встановивши, що Уповноваженим може бути призначений громадянина України, який на день обрання досяг 35 років (наразі – 40), володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, досвід у сфері захисту прав та свобод людини і громадянина впродовж щонайменше 10 років (наразі – просто досвід правозахисної діяльності), має високі моральні якості та впродовж останніх 5 років проживає в Україні.
Також законопроєктом регламентується діяльність секретаріату Уповноваженого, уточнюється порядок фінансування інституції, встановлюються розміри оплати праці самого Уповноваженого та його представників, детальніше регламентується здійснення функцій національного превентивного механізму, встановлюється обов’язок реагування на подання Уповноваженого, уточнюються гарантії діяльності, зокрема визначаються особливості здійснення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Уповноваженому.
За результатами розгляду Комітет 25 березня підтримав законопроєкт і рекомендував профільному комітету (Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин) рекомендувати Верховній Раді ухвалити його у першому читанні за основу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
