Новий порядок бронювання працівників апаратів судів та органів суддівського врядування: кого можуть мобілізувати в судах, ВККС та ВРП

Кабінет Міністрів 7 червня 2024 року оприлюднив текст Постанови № 650 (затверджена 5 червня) «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану».

Також 5 червня Кабінет міністрів затвердив і «Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».  

У Постанові та Порядку визначені нюанси бронювання працівників патронатної служби та державних службовців, які працюють в судах та в органах суддівського врядування – Конституційному Суді, Вищій раді правосуддя, ВККС та Державній судовій адміністрації.

Порядком передбачене, що процедура бронювання військовозобов’язаних буде здійснюватися за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (відомого також як «Портал Дія»), тобто в електронній формі.

Разом з тим, як і у випадку зі старим Порядком бронювання, знову виникають певні запитання, на які поки що немає чітких відповідей.

Наприклад, новий порядок визначає, що бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, які працюють на штатних посадах патронатної служби в судах, що мають виключну підсудність, а також в судах, що уповноважені надавати дозвіл на проведення розвідувального заходу.

Однак, буквальне тлумачення цього положення Порядку, дозволяє дійти висновку про потенційну можливість бронювання помічників суддів у всіх судах першої інстанції, оскільки вони здійснюють розгляд справ згідно з принципом виключної підсудності (зокрема, ст. 30 ЦПК).

Водночас пункт 6 Порядку бронювання фактично передбачає можливість мобілізації 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників патронатної служби, які працюють в судах першої та апеляційної інстанції.

Нюанси повного бронювання працівників патронатної служби та державних службовців, що працюють в судах та в органах судової влади

Згідно з Порядком, передбачене, що бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, які займають посади:

державної служби категорії “А”;

державної служби категорії “Б”, але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії “А”.

штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (у зазначену категорію входять працівники апаратів та секретаріатів Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації).

військовозобов’язані, які працюють на штатних посадах патронатної служби в судах, що мають виключну підсудність, а також в судах, що уповноважені надавати дозвіл на проведення розвідувального заходу відповідно до Закону України “Про розвідку”, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності (слід зазначити, що питання «виключної підсудності» не роз’яснено ані у Постанові Кабміну, ані у Порядку бронювання, відтак можна дійти висновку, що фактично є можливим повне бронювання працівників патронатної служби у чималій кількості судів).  

Бронювання 50 на 50

Що стосується державних службовців категорій «Б» та «В», які працюють в секретаріатах органів суддівського врядування, а також в апаратах судів (від Верховного Суду до районних судів), то кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників станом на 18 травня 2024 року, а у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у зазначеному органі — станом на дату подання списків.

Також бронюванню підлягають не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників патронатної служби, які працюють в судах першої та апеляційної інстанції.

Окремий пункт Порядку для судів та органів судової влади

Роз’ясненню питання бронювання військовозобов’язаних в судах та в органах суддівського управління та врядування, присвячено п. 6 Порядку.

Так, визначено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в судах, Конституційному Суді України, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, ДСА:

• на посадах державної служби: категорії “А” — усі військовозобов’язані;

категорій “Б”, “В” — 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій;

       2) на посадах патронатної служби державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, — усі військовозобов’язані;

       3) на інших посадах (крім посад, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту, а також посад, передбачених пунктом 18 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”) — 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних.

Таким чином, можна констатувати, що у порівнянні з минулим Порядком бронювання військовозобов’язаних, який фактично діяв до набрання чинності 16 квітня законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», перспективи бронювання працівників апаратів судів та секретаріатів органів суддівського врядування погіршилися.  

До того ж, як відомо, посилення мобілізаційних заходів у країні, передбачає зниження вікового «порогу» для мобілізації – з 27 до 25 років.

«Судово-юридична газета» вже детально розповідала про негативні наслідки для судів першої та апеляційної інстанції, які можуть виникнути через відсутність можливості бронювання помічників суддів та працівників апаратів судів з числа держслужбовців.  

Разом з тим, як повідомляла «Судово-юридична газета», чимала кількість судів заздалегідь вжили заходи для бронювання більшості працівників апаратів судів.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.