Якими емблемами будуть маркувати будівлі та транспорт, що підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, ФОТО

15:00, 25 жовтня 2022
Кабмін затвердив Порядок маркування будівель та споруд, транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками - емблемами.
Якими емблемами будуть маркувати будівлі та транспорт, що підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, ФОТО
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Будівлі та транспорт, зокрема об’єкти тепло- та електропостачання, що підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, будуть маркувати емблемами за єдиним стандартом. Відповідні правила передбачені постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2022 р. № 1199, якою затверджено Порядок маркування в особливий період будівель та споруд,  транспортних засобів, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідними  розпізнавальними знаками (емблемами).

Дія цього Порядку поширюється на:

  • культурні цінності;
  • медичні формування;
  • санітарно-транспортні засоби;
  • об’єкти суб’єктів господарювання у сфері водо-, тепло-, газо- та електропостачання, які віднесені до відповідних категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої чи другої) згідно з Порядком віднесення суб’єктів господарювання до категорій цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2березня 2010 р. № 227, — в редакції постанови КМУ від 24 липня 2013 р. № 545;
  • об’єкти критичної інфраструктури секторів енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), водопостачання та водовідведення, продовольчого забезпечення, які внесено до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури;
  • об’єкти цивільного захисту;
  • пошуково-рятувальні судна;
  • атомні електричні станції;
  • атомні станції теплопостачання;
  • дослідницькі ядерні реактори;
  • сховища, призначені для зберігання відпрацьованого ядерного палива або високоактивних радіоактивних відходів із проектним строком зберігання понад 30 років (крім установок, включених до технологічного циклу ядерної установки);
  • геологічні сховища для захоронення радіоактивних відходів та/або відпрацьованого ядерного палива;
  • гідротехнічні споруди напірного фронту, що затримують воду та створюють перепад рівнів води (греблі, дамби), руйнація (пошкодження) яких може спричинити затоплення територій населених пунктів та призвести до великих втрат серед цивільного населення;
  • об’єкти підвищеної небезпеки.

ЗРАЗОК міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони

Міжнародним розпізнавальним знаком цивільної оборони є блакитний рівнобічний трикутник на помаранчевому тлі, один із кутів трикутника спрямований вертикально вгору, жоден із кутів трикутника не торкається краю тла.

ЗРАЗОК варіантів застосування спеціального розпізнавального знака культурних цінностей

Спеціальний розпізнавальний знак культурних цінностей має вигляд щита, загостреного знизу, розділеного на чотири частини синього та білого кольору. Щит складається з квадрата синього кольору, один з кутів якого вписаний у загострену частину щита, і синього трикутника над квадратом. Квадрат і трикутник розмежовуються з обох боків трикутниками білого кольору.

Знак використовується одноразово, що означає посилений захист, і може розміщуватися на прапорах чи бути намальований на певному предметі.

Знак використовується триразово, що означає посилений захист, і може розміщуватися на прапорах чи бути намальований на певному предметі.

ЗРАЗОК міжнародного спеціального знака для об’єктів, установок і
споруд, що містять небезпечні сили

Міжнародним спеціальним знаком для об’єктів, установок і споруд, що містять небезпечні сили, є група трьох кіл яскраво помаранчевого кольору, однакового розміру, розміщених на одній і тій самі осі. При цьому відстань між кожним із кіл повинна становити один радіус, зображений на рисунку.

Якщо знак наноситься на прапор, прапор повинен бути білого кольору. На прапорі відстань між зовнішніми межами знака і прилеглими сторонами прапора дорівнює одному радіусу кола.

ЗРАЗОК ТА ОПИС спеціального  розпізнавального знака пошуково-рятувальних одиниць

Розпізнавальна емблема, якою за міжнародним звичаєм маркуються пошуково-рятувальні одиниці (морські та повітряні судна, які укомплектовані навченим персоналом і оснащені обладнанням, придатним для швидкого проведення операцій з пошуку і рятування людей), складається з абревіатури англомовного визначення пошуку і рятування (Search and Rescue):

«SAR»

Розпізнавальна емблема наноситься на обох бортах або надбудові судна.

Колір розпізнавальної емблеми повинен бути контрастним відносно кольору борту, надбудови, палуби.

Розмір розпізнавальної емблеми обирається залежно від розміру поверхні, на яку він наноситься, з урахуванням необхідності максимальної видимості.

Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється шляхом використання розпізнавальних знаків (емблем), зокрема:

1) розпізнавальних емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала — для позначення медичних формувань та санітарно-транспортних засобів, у тому числі тих, що належать організаціям цивільного захисту. Порядок та умови використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала на території України визначаються Законом України “Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні”;

2) міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони — для розпізнавання об’єктів цивільного захисту, у тому числі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів), а також об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення.

3) спеціального розпізнавального знака культурних цінностей — для розпізнавання культурний цінностей, який може застосовуватися таким чином:

одноразово — для розпізнавання культурних цінностей, що не перебувають під спеціальним захистом; осіб, на яких покладено функції з контролю персоналу, призначеного для охорони культурних цінностей та посвідчень відповідних осіб;

триразово — для розпізнавання культурних цінностей, що перебувають під спеціальним або посиленим захистом; транспортних засобів, залучених виключно до переміщення культурних цінностей; укриттів, призначених для збереження рухомих культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Розпізнавальний знак може бути нанесений на об’єкт нерухомої культурної спадщини без надання одночасного дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

4) міжнародного спеціального знака установок чи споруд, що містять небезпечні сили, — для розпізнавання установок чи споруд, що містять небезпечні сили.

5) розпізнавальної емблеми пошуково-рятувальних одиниць — для розпізнавання пошуково-рятувальних суден.

Розпізнавальний знак (емблема) за можливості наноситься на плоску поверхню або на прапори та повинен мати розміри, що забезпечують можливість їх розпізнавання на великих відстанях.

У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальний знак (емблема) повинен освітлюватися або світитися, чи виготовлятися з матеріалів, які дають змогу його розрізняти за допомогою технічних засобів виявлення.

Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на підставі методик, які розробляються та затверджуються:

МОЗ — щодо медичних формувань та санітарно-транспортних засобів;

МВС — щодо установок чи споруд, що містять небезпечні сили, а також об’єктів цивільного захисту;

Мінрегіоном — щодо об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення;

МКІП — щодо культурних цінностей;

Мінінфраструктури — щодо пошуково-рятувальних суден.

Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права підлягають періодичному уточненню, але не рідше ніж один раз на рік станом на 1 січня поточного року.

Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, у власності чи користуванні яких перебувають такі об’єкти, з моменту настання особливого періоду.

Фінансування заходів із маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання та інших не заборонених законодавством джерел.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Володимир Погребняк
    Володимир Погребняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Наталія Богацька
    Наталія Богацька
    голова Південно-західного апеляційного господарського суду
  • Тетяна Кудрявцева
    Тетяна Кудрявцева
    суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська