Олександр Корнієнко заявив, що закон про медіа, що дозволяє накласти заборону на поширення медіа без рішення суду — це вимога нашого кандидатства до ЄС

07:25, 1 вересня 2022
Законопроект про медіа передбачає, що Нацрада зможе накласти заборону на розповсюдження онлайн-медіа без рішення суду, а також, що ЗМІ повинні публікувати спростування за бажанням осіб, яким не сподобалася певна інформація щодо них.
Олександр Корнієнко заявив, що закон про медіа, що дозволяє накласти заборону на поширення медіа без рішення суду — це вимога нашого кандидатства до ЄС
Джерело фото: rada.gov.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як відомо, Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №2693-д «Про медіа», який передбачає суттєве підвищення зарплати голови та членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Крім того, Національна рада зможе без рішення суду накласти заборону на розповсюдження онлайн-медіа.

Якщо ж дійде до суду, то проект передбачає розгляд справ проти медіа у суді протягом двох днів.

У законопроекті також передбачено, що особа, яка вважає, що медіа щодо неї було поширено відомості, які не відповідають дійсності, має право вимагати спростування недостовірної інформації.

Законопроектом також додано до Виборчого кодексу нову статтю 54-1 «Право на відповідь», яка передбачає, що  кандидат, партія (організація партії) – суб’єкт виборчого процесу мають право звернутися до медіа впродовж п’яти днів із дня поширення про них інформації, яку вони вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь.

У відповідь на вимогу медіа має надати кандидату, партії (організації партії), щодо яких поширено інформацію, що вважається недостовірною, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час на телебаченні і радіо або таку саму площу в друкованих медіа або онлайн-медіа.  

Європейська федерація журналістів (EFJ) вже заявила, що поділяє заклик своїх українських членських організацій, Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Незалежної профспілки ЗМІ України до української влади привести законодавство про ЗМІ у відповідність до Європейських стандартів свободи преси.

«Законопроект про ЗМІ, внесений у 2020 році народним депутатом Микитою Потураєвим, містить багато положень, що суперечать європейським цінностям. Він пропонує надати довільні та непропорційні регулюючі повноваження національному регулятору, Національній раді з телерадіомовлення, яка матиме повноваження не лише щодо аудіовізуальних засобів масової інформації, але також щодо друкованих та цифрових засобів масової інформації», - повідомляє Європейська федерація журналістів у своєму офіційному пресрелізі.

«Передбачене законопроектом примусове регулювання в руках повністю підконтрольного уряду регулятора - гідний приклад найгірших авторитарних режимів. Він має бути відкликаний. Державі, яка застосовуватиме такі положення, просто не місце в Європейському Союзі», - заявив генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес.

«Регулювання ЗМІ має здійснюватися незалежним від уряду органом, і його метою має бути незалежність ЗМІ, а не контроль над ЗМІ», — додав Гутьєррес, закликавши українську владу вступити у відвертий діалог з представницькими організаціями журналістів, а також звертатися за порадою та досвідом до Венеційської комісії та служб Європейського Союзу.

Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас раніше в інтерв’ю ЄП заявив, що закон про медіа - це вимога ЄС:«У нас буде проєкт закону, таблиця його відповідності директиві ЄС, і цей пункт може бути зарахований лише, якщо є ця відповідність.

Також ми зараз проводимо оцінку цього закону разом з Радою Європи, і сподіваюся, що ми матимемо готовність дати цю рекомендацію до кінця вересня. Утім, два роки тому Євросоюз вже заявляв про політичну підтримку поданого законопроєкту. Тепер попереду – юридична оцінка».

У свою чергу, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко в ефірі національного телемарафону «UA разом» заявив, що законопроект про медіа «напрацьований  на виконання вимог Європейського Союзу для законодавчого врегулювання аудіовізуальної сфери».

«Це далеко не перший варіант цього закону і не другий. Він є важливим для регулювання цілої сфери, яка дуже давно не зазнавала змін. За цей час пішли уперед і країна, і законодавство. У нас змінилися стосунки з Європейським Союзом, який дає нам кандидатство на умовах врегулювання вказаної сфери, а це і є сфера медіа та ЗМІ», — зауважив Олександр Корнієнко, висловивши надію, що до другого читання проекту Закону колеги подаватимуть конструктивні правки, а не «заспамлюватимуть» документ.

Крім того, він зазначив, що свій висновок  до проекту Закону про медіа має дати Єврокомісія, яка доручає Раді Європи підготовку висновків до документів на відповідність євродирективам та європейській практиці належного врядування у сфері медіа.

«Будемо виходити на голосування в залі, це вимога кандидатства в ЄС. Ми маємо ухвалити цей закон, рано чи пізно», — підкреслив Перший віцеспікер, додавши, що Парламент також активно працює над іншими євроінтеграційними законами, які потрібні для набуття Україною членства в ЄС.

«Є певні питання, які потрібно узгодити, зокрема, з Європейською комісією: зміни в законодавство про національні меншини, щодо боротьби з відмиванням коштів, подальших антикорупційних кроків. Ми вже призначили членів ВРП, проголосували про Закон про медіа. Просування є, і я впевнений, воно буде визнане партнерами достатнім для виконання нашої задачі по кандидатству в ЄС», - цитує Олександра Корнієнка сайт парламенту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Telegram канал Sud.ua
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Завітневич
    Олександр Завітневич
    голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки