Рада підтримала законопроєкт про медіа, який передбачає розгляд справ проти медіа у суді протягом двох днів: є умова

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №2693-д «Про медіа». За відповідне рішення проголосували 233 народних депутати.

Законопроєктом доповнено Кодекс адміністративного судочинства новою статтею 289-4 "Особливості провадження у справах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа", яка передбачає, що справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа розглядаються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, тобто ОАСК. Йдеться, зокрема, про розгляд позовів Нацради до медіа.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження позовної заяви.

Справи щодо медіа, згідно з документом, розглядаються ОАСК протягом 60 днів з дня надходження позовної заяви. Разом з тим «у випадках реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення і за наявності обґрунтованих підстав та відповідного клопотання в адміністративному позові (заяві) органу, який здійснює державне регулювання у сфері медіа (Нацрада з питань телебачення та радіомовлення), суд розглядає адміністративну справу впродовж двох днів з дня подання позовної заяви».

Апеляційні та касаційні скарги на судові рішення у адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані впродовж десяти днів з дня його проголошення.

Суд апеляційної та касаційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне, касаційне оскарження з повідомленням учасників справи.

При цьому закон передбачає, що у разі, якщо неможливо ідентифікувати особу, яка порушує законодавство у сфері медіа, суд може за заявою Нацради, встановити факт порушення та вжити заходів, визначених законодавством. Така заява розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними даною статтею.

Законопроєктом також, зокрема, внесено зміни до статті 49 Виборчого кодексу та, серед іншого передбачено, що медіа поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов'язані із виборами, виходячи з суспільного інтересу. Здавалося б логічна норма, адже новинні стрічки та сюжет на телеканалах формуються виходячи, зокрема,  з суспільного інтересу. Однак, як цю категорію трактуватиме Нацрада, залишається загадкою

Право на відповідь

Законопроєктом також додано до Виборчого кодексу нову статтю 54-1 "Право на відповідь", який передбачає що  кандидат, партія (організація партії) – суб’єкт виборчого процесу, мають право звернутися до медіа впродовж п’яти днів із дня поширення про них інформації, яку вони вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь.

У відповідь на вимогу медіа має надати кандидату, партії (організації партії), щодо яких поширено інформацію, що вважається недостовірною, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час на телебаченні і радіо або таку саму площу в друкованих медіа або онлайн-медіа.  

У разі отримання такої вимоги в день, що передує дню голосування або в день голосування щодо інформації, поширеної в ці дні, медіа зобов’язані оприлюднити відповідь не пізніше закінчення голосування. При цьому в разі, якщо інформація, яка вважається неправдивою, базувалася на офіційних повідомленнях, медіа має право відмовити у праві на відповідь.

Також законопроєкт встановлює для журналістів пряму заборону займатися журналістською діяльністю в разі реєстрації їх кандидатами в депутати.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.