ВРП перенесла розгляд уточнюючих зауважень до проекту Державної антикорупційної програми через відсутність світла

26 січня о 14-00 Вища рада правосуддя мала на своєму засіданні розглянути питання про уточнення зауважень та пропозицій  Вищої ради правосуддя до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки».

Разом з тим, оскільки світло у приміщенні ВРП було відсутнє весь ранок, організаційно члени ВРП не встигли підготувати питання до належного розгляду.

Нагадаємо, повітряна тривога у Києві була з 7-45 до 12-08 і агресор вдався до ракетної атаки, внаслідок якої постраждали люди.

Тому розгляд питання відклали на 17-00.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя 19 січня 2023 року підтримала проект Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, хоча і з формальними зауваженнями.

Судячи з усього, іншого варіанту дій у нового складу Вищої ради правосуддя просто не було – питання затвердження проекту Антикорупційної програми на час її розгляду ВРП фактично стало політичним.

Як зазначив під час засідання Ради правосуддя заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Андрій Вишневський, від затвердження Антикорупційної програми, зокрема й ВРП, будуть залежати подальші євроінтеграційні перспективи України, а також її фінансова підтримка з боку іноземних партнерів.

При цьому у ВРП добре розуміли проблеми, які може створити Антикорупційна програма для судової влади. Наприклад, Антикорупційна програма передбачає, що подолати негативний висновок щодо судді під час кваліфікаційного оцінювання, ВККС зможе лише тоді, коли на спільному засіданні із Громадською радою доброчесності (ГРД) за подолання негативного висновку проголосує більшість членів ГРД.

Крім того, Антикорупційна програма створює передумови для законодавчих змін процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, яке ще не завершили ще близько 2 тис. суддів.

Фактично Антикорупційна програма передбачає, що діяльність ВККС у багатьох аспектах буде неможливою без погодження з ГРД.

До того ж, Програма передбачає встановлення законодавчої заборони відставки суддів до завершення дисциплінарних проваджень щодо них (всупереч практиці ЄСПЛ).

Наслідки прийняття Антикорупційної програми для судової влади в цілому та для окремих органів врядування, досить чітко усвідомлювала принаймні частина членів Вищої ради правосуддя.

«Якщо Вища рада правосуддя затвердить Антикорупційну програму, то запропоновані потім пропозиції можуть стати законодавчою ініціативою. А Вища рада правосуддя вже буде повинна виконувати програму. Якщо ми приймемо програму без застережень, то у подальшому ВРП буде позбавлена можливості реагувати своїми висновками на закони, які будуть прийматися в розрізі цього документа», - зазначив під час засідання член Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов.

Втім, Вища рада правосуддя все ж була змушена затвердити проект Антикорупційної програми, хоча й з «зауваженнями та пропозиціями».

У своїх пропозиціях Вища рада правосуддя фактично зазначила про втручання НАЗК у діяльність судової влади.

«Чинне законодавство не надає НАЗК повноважень визначати організаційні засади функціонування судової влади. Питання щодо зайняття посади судді та щодо кар’єри судді є виключно предметом правового регулювання Конституції України та Закону №1402-VIII (Закон «Про судоустрій та статус суддів)», - наголосила Вища рада правосуддя.

Щодо пропозиції «вдосконалити» процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, то ВРП, судячи з всього, здогадується, що під таким «вдосконаленням» може приховуватися намагання повторно оцінити деяких суддів.

«ВРП наголошує, що вдосконалення процедури кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур за відсутності встановлених законом підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання, передбачених частиною четвертою статті 83 Закону №1402-VIII, не повинно призвести до повторного оцінювання тих суддів, які пройшли таке кваліфікаційне оцінювання під час процедур первинного кваліфікаційного оцінювання, конкурсних процедур чи процедур добору», - вказали у ВРП.

Стосовно розширення повноважень ГРД, у Раді правосуддя зазначили, що НАЗК чомусь не врахувало, що «чинним законодавством не визначено чітко статус ГРД – це суб’єкт владних повноважень чи інститут громадянського суспільства», а також взагалі не визначено «обсяг відповідальності ГРД». Також у ВРП ще раз нагадали, що «рішення Громадської ради доброчесності повинні мати рекомендаційний характер».

В цілому, у ВРП звернули увагу, що у разі, якщо Антикорупційна програма стане реальністю, то вирішення суддівської долі фактично не буде залежити від самих суддів, що суперечить принципу незалежності судової гілки влади.

Втім, зазначені «зауваження і пропозиції» ВРП за потреби влада може легко проігнорувати, адже обов’язку їх враховувати немає, а базовий закон про Антикорупційну стратегію передбачає стислі строки прийняття програми, які сплили ще у середині січня.

Окрім того, 3 лютого у Києві має відбутися саміт Україна - ЄС, де Україні необхідно продемонструвати прогрес у виконанні вимог щодо початку переговорів про вступ до ЄС.

Як писала «Судово-юридична газета», 25 січня Національне агентство з питань запобігання корупції направило на повторний розгляд Урядовим комітетом доопрацьований проект Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. 

Заступник Голови НАЗК Андрій Вишневський зауважив, що «НАЗК врахувало всі отримані до документа пропозиції, крім тих, що відверто спрямовані на вихолощення його ключового змісту і призначення».

А саме з 5-ма інституціями з числа учасників додаткових узгоджувальних процедур (Вища рада правосуддя, Рада суддів, Національна школа суддів, Антимонопольний комітет та Державна податкова служба) залишились окремі розбіжності.

«Ці розбіжності лежать по інший бік червоних ліній, за якими Антикорупційна програма перетворюється на «прокорупційну», - зазначається на сайті НАЗК. На думку Агентства, ці розбіжності можуть бути усунуті лише шляхом відхилення відповідних пропозицій і зауважень, але це рішення має прийматись на політичному рівні Урядового комітету та Кабінету Міністрів, «оскільки НАЗК ніколи не підтримає їх врахування».

Автор: В'ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.